Оксеня вискочила заміж, не маючи ще й повних сімнадцяти. За Гната Хомюка. Спочатку, правда, їй подобався його молодший на два роки брат Петро. І він позирав у її бік на вечорницях чи при випадковій зустрічі на вулиці не байдуже, та як тільки зустрічався з її карими очима, відразу відводив погляд. Соромливий був Петро, тендітний і вразливий дуже. Оксеня вже й сама, було, стала зачіпати його, та тут прийшов із польського війська Гнат (у вересні тридцять дев’ятого Польща зазнала поразки у війні, і українські вояки, призвані захищати Річ Посполиту, розійшлися по домівках). Старший Хомюк також уподобав метку із запальними очима Оксеньку, а що на вдачу і сам був гарячий та ще з драгунськими, закрученими догори вусами і за словом до кишені не ліз, то він їй став більше подобатися, ніж Петро. А коли старий Хомюк натякнув Гнатові, що в господарстві не завадили б ще одні робочі руки, той, недовго думаючи, заслав старостів до Оксеньки, і вона радо обміняла хліб.