Тяжка доля того пам’ятника. Ого-го, коли його привезли! Людські руки до нього не доходили не менше тридцяти років. Колгосп мав ім’я Шевченка – і хотіли встановити Тарасу пам’ятник, який замовили у Тернополі. Зразу, як привезли, поставили на тоці, потім на тракторній стояв на причепі, тоді чомусь знову на тік перевезли під навіс. Ще за совєтів думали біля контори розбити парк і там пам’ятник поставити, але щось не получилося. А вже як стала Україна і все розікралося, його кинули на площадці, де він заріс будяками й кропивою.
Далі …У дні Різдвяного посту хочемо звернутися до наших читачів, які ніколи не залишаються байдужими до прохань про допомогу, давайте всі разом врятуємо здоров’я дитини.
Далі …На нещодавній міжнародній медичній виставці у Дюссельдорфі розробкою Андрія Ковальчука активно цікавилися медики з Європи та США.
Далі …У прикарпатських санаторіях він робить на замовлення скульптури звірів, камінні панно, огорожі, різьбить сходові марші, підвіконня, викладає мангали і каміни.
Далі …Врятувати потерпілого було вже неможливо. Через дев’ять днів після госпіталізації нещасний помер.
Далі …За інформацією прес-служби тернопільської міліції, 6500 доларів США колишній правоохоронець взяв у одного з них за сприяння у вступі доньки на юридичний факультет.
Далі …Учням пропонують зошити із зображенням… Сталіна, Леніна, Фіделя Кастро та інших «червоних» лідерів.
Далі …