Редакційна пошта приносить чимало листів, у яких крик душі, обурення, нарікання. А цей розтривожив щирістю гірких роздумів над власним нелегким життям. «Я з болем читаю звіти влади, – писала багатодітна мати з прикордонного Забужжя, що на Любомльщині, Антоніна Гелім, – скільком матерям дали допомогу. Кожен раз себе запитую: «А хто ж я?» Тим жінкам, яким присвоєно звання, є доплата до пенсії, а мені – нічого…» Її залишив з шістьма маленькими дітками чоловік, не підтримала держава. Стільки витримати і не зламатися може тільки героїчна мати.