У кого маємо питати, яких героїв треба шанувати?

Нещодавно Президент України Віктор Ющенко підписав указ про присвоєння Степанові Бандері посмертно звання Героя України. Можливо, трохи пізнувато? Це викликало неоднозначну реакцію у нашій країні. Що й не дивно, бо дуже вже різний у нас менталітет, розуміння історії. На превеликий жаль, ми досі не стали єдиною нацією. Але ще гірше, що ця подія дуже не сподобалася декому за “бугром”.Довго вагався, чи варто висловлюватися з цього приводу. Нічого ж бо не зміниш, нікого не переконаєш. Але ж чому ми маємо мовчати? Чому протягом усієї нашої нещасної історії усіх нас намагалися повчати шаблею, батогом, кулаком, автоматом? І чого то маємо у когось питати, яких героїв нам шанувати?
У багатьох засобах масової інформації прокотилася хвиля “негодования”. Як же Ющенко міг, яке мав право присвоїти терористу, бандиту, поплічнику гітлерівців звання героя. Бридко читати оту гидоту. Автори різних мастей і рангів намагаються аналізувати, очорнити, обплювати головного провідника наших націоналістів.
Мушу визнати, що я сам багато чого не розумію в діяльності Степана Бандери, не схвалюю якихось методів його боротьби. Боляче, що тоді наші кращі патріоти так ворогували між собою. (Нібито зараз вони ліпші). Але хто тоді може сказати, як треба було правильно поступати, з ким дружити, у кого стріляти. Ті відчайдушні хлопці любили свій народ, свою землю, хотіли жити у незалежній державі. За це і боролися, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, ні життя. Це була справжня жахлива війна за незалежність. А на війні, як на війні…
Але найобразливіше те, що наші “старші брати”, як вони колись любили себе називати, не моргнувши оком, намагаються нас повчати. Це ж абсолютно внутрішня справа українців. Яке їм діло до наших героїв? Ми ж не вказуємо і не повчаємо, і не критикуємо, кого вони шанують, а кого гудять. Наприклад, їхній Петро Перший зогноїв на будівництві Санкт-Петербурга десятки тисяч наших козаків, за його наказом був вирізаний і спалений Батурин. А цариця Катерина скільки горя посіяла на Україні, знищила Січ! Чому ми не протестуємо, що їм встановлюють пам’ятники в Росії?
І якщо далі розвивати подібну логіку, то можна запитати знову в цих же сусідів про Наполеона. Він же завоював половину їхньої єдиної-неділимої. Скільки лиха там наробив. А його ж у Франції возносять до небес. Чому Росія мовчить? Давайте, верещіть, обурюйтеся, протестуйте! Наполеон явно зробив вам більше зла, як Бандера.
У Польщі теж піднявся шум з приводу указу Ющенка. Сам президент Качинський висловився негативно. Згадав, що українські націоналісти знищили 100 тисяч поляків. Цікаво, хто так скрупульозно порахував. Звичайно, боляче, що наклали головами невинні люди. Ніхто не схвалює того, що коїлося у ті часи. Комусь було вигідно цькувати один народ на другий. Це наше спільне горе і біда.
Але ж знову-таки не вмішуємося і не вказуємо полякам, як їм шанувати свою Армію Крайову, а вона добряче “погуляла” по наших краях, чимало пролила крові. От у моєму рідному селі Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області одного липневого дня поляки вбили ні в чому не винних тринадцять людей. На лузі хлопці й дівчата згрібали сіно, поляки налетіли, поставили в ряд і розстріляли. Двоюрідна тітка моєї матері була вагітна, з дітками сховалася в житі. Та згадала, що в хліві залишила поросну свиню. А поляки не лише вбивали всіх, хто попаде на очі, а й палили підряд будинки, хліви. Тільки вибігла надвір, а там вже карателі. Тут її і вбили. І скільки тисяч отак порішили українців?
Так і хочеться запитати у пана Качинського: а ваші славні, героїчні вояки заслуговують доброго слова за такі подвиги? Вони варті високих почестей? Отож бо: не суньте свого носа і до наших повстанців.
А ми будемо шанувати тих своїх героїв, яких вважаємо гідними. І ніхто нам тут не указ, бо живемо у власній хаті, у своїй державі.
Євген ХОТИМЧУК

• Нравится
•