Міліція розігнала кубло розпусти у готелі «Світязь»
Кілька років тому у Луцьку прогриміла гучна справа щодо найвідоміших у місті сутенерок. Одна за одною “мамочки” потрапили за грати, а готелі міста позбулися організованої секс-індустрії. Не те, щоби повію у Луцьку було неможливо знайти, але представники цього бізнесу стали набагато обережнішими. А втім, “хлібні” місця довго не зайнятими не лишаються. Чергову спробу охопити місто сексуальними послугами зробив 30-річний лучанин Зорян В., який раніше мав досвід у цій кримінальній галузі. Базувалася його злочинна група у готелі “Світязь”.
План «захоплення» Луцька плекав ще за гратами
Зорян мав проблеми із законом з юності. Вперше попався на дрібних крадіжках і отримав умовний строк ще у 16 років. А ось другий, і уже реальний, йому дали за сутенерство. У 2003 році він також у готелі “Світязь” пробував налагодити бізнес, але у слідства забракло доказів, щоб добитися більш суворого покарання для чоловіка. Відбувши частину терміну, Зорян звільнився достроково. Та на волю вийшов не з чистим серцем, а з боргами – у нашій країні навіть життя за гратами коштує недешево. Зорян завинив своїм знайомим 1500 американських доларів. Про те, як платити борг, думав ще в ув’язненні. Оскільки ніяких талантів, окрім злодійського, не мав, вирішив відновлювати розпочату у 2003 році справу. Як гарний знак сприйняв звістку про те, що в одному з готелів міліція “накрила” найвідомішу у Луцьку сутенерку. Тож поле для діяльності було розчищене, та й повії “безробітні” з’явилися.
Вийшовши на волю, Зорян практично жодного дня не відпочивав. Почав шукати контакти зі старими знайомими, які працювали швейцарами в готелях, адміністраторами в саунах чи таксистами. Тож не дивно, що команда сутенера наполовину складалася з людей, що мали по кілька судимостей за звідництво і добре знали свою справу. Тому й закрутилася вона дуже швидко.
А роботу Зорян разом із компаньйонами організували як слід. Дівчат старалися підбирати якомога молодших – найстаршій було 23 роки. Оплата їхніх послуг теж була відносно непоганою. Година з повією для клієнта коштувала 300-350 гривень, ніч – від 500 до 1500. Більшу половину від цих сум забирав сутенер, а решту ділив між дівчатами та спільниками. Окрім того, з цих грошей Зорян розраховувався з агентами-звідниками з готелів та саун. Вони отримували по 50 гривень за кожного клієнта. Був у злочинній групі і водій, який мав за це окрему заробітну плату щомісяця.
Скоро життя у Зоряна налагодилося, а історія з ув’язненням залишилась у далеких спогадах. Сутенер любив безтурботно витрачати зароблені на жіночих тілах гроші у готелі “Світязь”, де разом зі спільниками грали у більярд і випивали. Інколи бавилися й наркотиками. Не заперечували, коли до цього долучалися дівчата. Із залежними від наркотиків повіями сутенеру завжди легше домовитися.
До групових оргій залучали неповнолітніх
Попит на сексуальні послуги зростав, і сутенеру потрібно було тримати марку. Тоді він почав розширювати штат повій. Непо-кірливих дівчат возили до “білої берези” (так сутенери поміж собою називали глухе місце на березі річки Стир, неподалік готелю “Світязь”). Тут карали за “прогули” і “виховували” тих, хто відмовлявся виконувати забаганки клієнтів або не бажав займатися груповим сексом. Після добрячого прочухана і погроз наступного разу опинитися у річці дівчата миттєво забували про “демократію” і поверталися на роботу.
Були у розпорядженні сутенера і сезонні працівниці, як-от студентки одного з луцьких вузів, які, до речі, продовжують здобувати фах педагогів. Вони з’являлися тоді, коли потрібно було заробити гроші на здачу сесій. Всього Зорян мав у розпорядженні до 12 дівчат. Серед них була й “екзотика” – двоє неповнолітніх. Лучанці Мар’яні виповнилося шістнадцять, а Олені з Рівненщини було лише 15 (імена дівчат з етичних міркувань змінені). Лєну до проституції втягнув чотириразово судимий Олександр К., який і займався пошуком кадрів. Чоловік родом з Рівненської області. І коли вкотре відвідував рідню, в одному із сіл фактично викрав дівчину з неблагополучної сім’ї. Олені сказав, що може влаштувати її на непогані заробітки. Тож вона, не вагаючись, зібралася, нічого не повідомивши батькам. І тільки у Луцьку вона дізналася, як доведеться працювати. Згодом батьки оговтались і оголосили дочку у розшук як безвісти зниклу. Інформацію про це отримали й волинські міліціонери. Оскільки працівники відділу боротьби з торгівлею людьми УМВС України у Волинській області уже пильно стежили за діяльністю сутенерів у готелі “Світязь”, то одразу ж впізнали у розшукуваній одну з тамтешніх повій. Міліціонери зловмисників затримали, а малолітню заробітчанку одразу відправили до батьків. І хоча на заробітках вона пробула не так і довго, та натерпітися встигла немало. Олена також на власні очі побачила “білу березу”, брала участь у групових оргіях, а одного разу потрапила у зовсім неприємну історію. Виконуючи свою роботу, як зазвичай, дівчина “чергувала” вночі у вестибюлі готелю. Тут була і п’яна компанія з чотирьох чоловіків. Вони “зняли” дівчину, але поводилися брутально. Відвели Олену в безлюдний коридор поблизу бару, який уже давно не працював, і, тримаючи її за руки, по черзі задовольнили свої сексуальні бажання. Долучитися до цієї процедури не захотів лише один з чотирьох чоловіків. Коли Олена запитала про гроші, вони її просто відштовхнули і пішли геть. У готелі залишився лише той, хто дівчини не чіпав. Але йому якраз і влетіло від Оленчиних роботодавців. Розлючений Зорян разом із компаньйонами дізнався, у якому номері проживає свідок подій, і прийшов до нього з вимогою розплатитися. Чоловіка вивели на вулицю і, відгамселивши, відібрали, за свідченням потерпілого, 3000 гривень. Це був один з останніх “подвигів” групи сутенерів.
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області сутенер-організатор Зорян В. отримав покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Від 5 до 6 років дали трьом його помічникам, серед яких швейцар готелю “Україна”, “кадровик” Олександр К. та водій групи Олександр М. Ще троє співучасників отримали покарання з відтермінуванням виконання вироку та іспитовими строками. Секс-бізнес у луцьких готелях знову зазнав суттєвого удару, та правоохоронці знають, що у них робота там знову з’явиться. Бо уже не за горами звільнення з місць позбавлення волі відомих у Луцьку сутенерок.
– Люди, які спробували легких грошей від сутенерства, майже ніколи не відмовляються від них у майбутньому. Самому робити нічого не потрібно, лише знайти кількох дівчат, щоб був “виробничий” кістяк. Хоча Луцьк – місто відносно невелике і доходи в сфері сексуальних послуг тут не порівняти, скажімо, зі столицею, але на випивку, винаймання житла, купівлю машин і наркотиків вистачає. Маючи у “штаті” хоча б п’ять постійних повій, можна за місяць заробити від 30 до 70 тисяч гривень. Це залежить від того, наскільки добре організована робота щодо пошуку клієнтів, – сказав начальник відділу по боротьбі з торгівлею людьми УМВС України у Волинській області Петро Шпига.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
| Comments: |
