Ризикуючи життям, хлопець затримав убивцю двох дівчат
Такого похорону у селі Хіночі Володимирецького району Рівненської області, напевно, не пам’ятають. Нещодавно тут ховали 22-річну Меланію Каганець. Місцевий батюшка не міг служити у церкві – йому заважали сльози. І в рідній хаті дівчини так до кінця і не відспівав покійницю, бо ледь не втратив свідомість. Священика вивели під руки надвір. Приблизно у цей же час ховали подругу Меланії 21-річну Аллу Гричковську з села Видерта Камінь-Каширського району Волинської області. В обох дівчат життя відібрав у Луцьку колишній зек. Убивцю затримав 21-річний лучанин Віталій.
Подушив, як кошенят
Меланія та Алла разом з третьою подругою Тетяною Юсин закінчили Ківерцівське медучилище. Після навчання утрьох перебралися на роботу в Луцьк, винайнявши половину хати з окремим входом у приватному секторі на вулиці Клима Савура. Всі влаштувалися у медичні заклади обласного центру. 21-річна Алла працювала медсестрою в обласній дитячій клінічній лікарні у відділенні травматології, на рік старша Меланія або Міля, як називали її друзі, вибрала непростий труд – доглядала за важко хворими в обласному “Хоспісі”.
У день трагедії двоє дівчат – Меланія і Тетяна – пішли на концерт на підтримку одного з кандидатів у президенти, який відбувався на центральному майдані міста. Їхня подруга Алла залишилася вдома.
На біду, на “полювання” до Луцька із приміського села Підгайці прибув 38-річний Андрій К. Як розповів начальник УМВС України у Волинській області Віктор Швидкий, чоловік народився на Дніпропетровщині і мав там проблеми із законом. Андрій отримав строк за пограбування, але, відсидівши п’ять років, звільнився умовно-достроково. На Волинь приїхав на запрошення знайомої, з якою листувався під час ув’язнення. Але у Луцьку знову взявся за своє.
Не випадково прогулювався й вулицею Клима Савура – шукав у малолюдному місці чергової поживи. Зловмисник звернув увагу на хатину, в якій мешкали дівчата. У ній світилося вікно. Простеживши певний час, він зрозумів, що всередині є тільки одна дівчина (це була Алла) й одразу в голові визрів план. Андрій пробрався на подвір’я і підстеріг бідолашну, коли та вийшла на вулицю у туалет. Нападник затягнув дівчину у будинок, вимагав гроші, а потім задушив.
Тим часом Міля, добряче змерзнувши, залишила Тетяну на Театральному майдані й пішла з концерту додому на годину раніше. Її повернення стало повною несподіванкою для убивці. Меланія побачила труп Алли і незнайомого чоловіка над ним. Дівчина встигла вискочити на вулицю. Вбивця погнався за нею, зав’язалася боротьба. Міля до останнього чинила опір нелюду, про що свідчить подерте обличчя убивці. Врешті нападник оглушив жертву, затягнув її у хату й задушив так само, як і Аллу. Дивно, що увесь цей час на тихій і спокійній вулиці ніхто “не почув” нічого підозрілого.
Один на один зі звіром
Двох страшних убивств Андрію виявилося замало. У ньому почали перемагати звірячі інстинкти. Він не залишив місце злочину і навіть не почав збирати цінні речі та гроші – гаманці, мобільні телефони та золоті прикраси. Три фотографії подружок, які висіли на стіні у кімнаті, підказали нелюду, що має бути ще одна дівчина. Убивця чекав на власницю третього фото й уже тоді, напевно, розраховував забрати усю “здобич”.
Та Тетяна повернулася додому не сама. Кілька місяців тому вона потоваришувала з Віталієм. Цього разу він не зміг піти разом з нею на концерт і приїхав лише на його завершення, щоб провести Таню додому. Він і врятував свою знайому від страшної участі подруг.
– Перше, що здивувало, коли підійшли до будинку – темні вікна, – розповідає Віталій. – Коли хтось із дівчат був удома, на кухні завжди горіло світло. Потім зайшли на подвір’я і побачили на снігу кров, біля вхідних дверей лежали Мілині рукавички, а в іншому боці під парканом валявся рожевий тапочок.
Двері були замкнені зсередини. Молоді люди стукали, гукали, дзвонили, але ніхто не відчиняв.
– Я обійшов хату й обережно прочинив у вікні кватирку. Тоді й почув всередині підозрілий звук, схожий на тертя балонової куртки. Коли ж спробував відхилити штору, рукою наштовхнувся на когось. Злочинець уже готувався напасти й на мене, чекав лише, коли полізу у вікно. Натомість я помітив, що на підлозі хтось лежить, – погляд Віталія хмурніє.
Після побаченого хлопець усвідомив – сталося щось дуже погане. Віталій побіг до дверей й виламав замок. Тоді зловмисник спробував прорватися через двері. Хлопець кілька хвилин з останніх сил утримував їх, а Тані наказав бігти до сусідів просити допомоги й викликати міліцію.
Очевидно, почув це й убивця. За мить він вискочив з вікна. Віталій знову оббіг хату й побачив, як ледь не на дві голови вищий за нього чоловік перелазить через огорожу. Хлопець кинувся за утікачем. Наздогнав його уже на вулиці і збив з ніг.
А на допомогу ніхто не поспішав. Лише власниця одного з будинків відчинила двері, але дізнавшись, у чому справа, просто мовила: “Це не наша проблема”. Хоча у хаті Тетяна побачила двох дорослих чоловіків. Навіть міліцію дівчині довелося викликати самій.
У цей час Віталій продовжував боротьбу з убивцею. Невідомо, чим би усе скінчилося, якби не гурт хлопців, котрі також поверталися з концерту.
– Я попросив їх допомогти, сказав, що чоловік, котрого тримаю, убив людину. Але й цей виродок здійняв галас, мовляв, я напав на нього і хочу пограбувати. Хлопці трохи розгубилися, не знали кому допомагати. Та коли кілька з них збігали до хати й побачили два трупи, усе зрозуміли – і ми разом тримали убивцю до приїзду міліції, – розповідає Віталій.
Сміливця за проявлений героїзм особисто пообіцяв нагородити іменним годинником начальник волинської міліції Віктор Швидкий. Також його відзначать за наказом міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та клопотатимуть про представлення до державної нагороди.
А на Андрія К., який і після затримання тривалий час продовжував притримуватися версії, що став жертвою грабіжника, очікує довічне ув’язнення.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
м. Луцьк
| Comments: |
