Найбільше розчарування… у виборцях
Підпис відсутній
Перший тур виборів пройшов як і передбачав заздалегідь виписаний соціологами і політичними експертами сценарій: найжорсткіша боротьба за найвищу державну посаду після нього розіграється між Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та лідером Партії регіонів Віктором Януковичем. І все-таки хотілося вірити у далекоглядність наших виборців...Вибори Президента 2010 року відрізняються від попередніх невизначеністю великої кількості виборців у достойному кандидатові й відсутністю тих емоцій, які ми пережили у 2004 році. Хоча несподіваних моментів не відбулося. Схід “дружно” проголосував за свого кандидата – Януковича, Західний і Центральний регіони – за Юлію Тимошенко. За нинішнього Президента віддали свої голоси громадяни західних областей. Той, хто проголосував за Ющенка, “заплющив очі на всі його гріхи” і насамперед стояв за Україну, вважаючи його справжнім українським Президентом, тобто за національну ідею. Сільське населення, пенсіонери віддали перевагу Тимошенко. “Платила зарплати, давала пенсію” – це було для них найпереконливішим аргументом, не зважаючи на те, що всі дірки у бюджеті закривалися позиченими грошима. А от бізнесмени й виробничники, які найбільше потерпають від економічного занепаду, хотіли бачити Президентом Тігіпка. За Яценюка проголосувало молодше покоління, яке чекає змін в державі. Всього проголосувало більше 24 мільйонів громадян, з яких 2,2 відсотка – проти всіх.
На що чи на кого сподівалися Мороз, Симоненко – уявити важко. Так, у нас ще залишилися палкі прихильники тоталітарного режиму й червоного прапора, але їх вже небагато. Решта кандидатів чи то технічні, чи то марнославні, потішили своє самолюбство бодай декілька місяців. Думаю, для Литвина із двома відсотками голосів – це теж був останній похід у Президенти. Як кажуть, надія вмирає останньою...
Особисто для мене ці вибори – велике розчарування в українських виборцях. Важко повірити у те, що фактично кожен третій з них проголосував за Януковича! За людину, рівень знань якої, м’яко кажучи, примітивний, людину, яка два рази відсиділа за розбійні напади, яка не покаялася за брехню й цинізм, проявлені на попередніх виборах... Зрештою ця команда, яка тупо “пре” свого проФФесора в Президенти, була біля влади багато років, безпардонно грабуючи Україну, щоденно принижуючи своїх громадян.
За результатами першого туру можна сказати, що третина українців далека від таких понять, як гідність, честь, порядність. Не можу уявити, як ці люди – батьки, дідусі чи бабусі – будуть пояснювати своїм малолітнім дітям чи внукам, що вони обирали Президентом судиму, малограмотну людину? Бо у дітей є яскравий приклад і доказовий аргумент, що змолоду можна пити, гуляти, в темних закутках чинити розбої й грабувати громадян, а відсидівши, зробити кар’єру і навіть замахуватися на президентське крісло...
Ще інша частина віддала голоси за нинішню прем’єрку, яка неодноразово довела, що є великим майстром обіцянок, “красного слівця” й далекою від передвиборного сленгу “вона працює”.
І ось нарешті, маючи вибір з-поміж кандидатів, аби не вибрати тих, хто привів державу до руйнації та хаосу – вибирають стару гвардію. Невже Вам так добре жилося впродовж останніх десятиріч, невже не Ви нарікали на брехню, корупцію, злодійство? І яким після цього вибору уявляєте своє життя? Сподіваєтеся, що ці надбагаті люди, які Вас дурили й грабували, збудуться своїх статків, маєтків та рахунків за кордоном й в Україні, аби поділитися з вами?
Тішить лише одне, що передвиборні обіцянки цих обох кандидатів – їхня лебедина пісня. Що на майбутніх виборах в політику прийде молодше покоління, принаймні, їм уже дихають в спину Тігіпко і Яценюк. І що серед виборців нарешті зменшиться кількість люмпен-пролетаріату, а з’явиться більше свідомих й мислячих людей.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА