Волинь – одна з найчистіших областей в Україні
Не працюють підприємства – біда для економіки, але благо для довкілля. Труби не димлять, отож і шкідливі речовини в повітря не потрапляють. Хоча як свідчить статистика, наші легені певну “дозу” таки отримують: за дев’ять місяців минулого року на Волині 184 підприємствами та організаціями в атмосферне повітря викинуто 5,2 тисячі тонн забруднюючих речовин, що на 20,9 відсотка менше, ніж за такий же період 2008 року. Зменшення відбулося за рахунок підприємств, які скоротили обсяги виробництва.
На одного жителя припадає понад 60 кілограмів викидів
– Наша область серед інших в Україні одна з найчистіших. Волинь, звісно, не порівняєш з Дніпропетровською чи Донецькою – ці області лідери по забрудненню, – розповіла Світлана Томащук, начальник управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища. – Волинь посідає за обсягами викидів в розрахунку на один кілометр квадратний аж 20 місце. Але заспокоюватись не можна. Адже якщо брати статистику з 2000 року, коли в повітря було викинуто 42,3 тисячі тонн шкідливих речовин, то вже у 2006-му ця цифра зросла до 56,8 тисячі тонн, у 2007-му – 66,4 тисячі тонн, у 2008 році пішов спад – 63,4 тис.т. У 2008 році вищий середньообласного показник викидів з розрахунку на одного жителя був у містах Луцьку (79,3 кг), Ковелі (75,4 кг), Володимирі-Волинському (64 кг), Локачинському районі (78,8 кг) та Горохівському (63,3 кг).
– Підприємства чи автотранспорт найбільше бруднять повітря?
– Якщо в цілому в Україні 2008 року переважали викиди від стаціонарних джерел (підприємств) – майже 63 відсотки загального обсягу, то на Волині понад 84 відсотки забруднюючих речовин потрапляє в повітря від пересувних засобів (а це – 53,4 тисячі тонн). Зауважу, що понад 64 відсотки забруднювальних речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності. І коли у 2008 році від підприємств хімічний вміст викидів на 45,2 відсотка складав метан, 14,2 – оксид вуглецю, то від пересувних джерел забруднення 73,3 відсотка становив оксид вуглецю, 12,8 – сполуки азоту. Тобто це ті речовини, що викликають парниковий ефект і впливають на зміну клімату. В межах держави ці цифри значно більші, однак не настільки, як у світі. Мабуть, саме зниження викидів і дозволяє нашій державі торгувати квотами. Однак навіть цей факт не дає підстав заспокоюватися. Бо передусім потрібно вкладати гроші, щоб викиди в атмосферу були ще меншими. А в містах варто на вулицях дещо скоротити кількість транспорту. Як пересічному громадянину мені, наприклад, неприємно, коли газує машина, що не можна й дихнути. Та й варто більше озеленювати Луцьк, а не пхати житлові будинки один біля одного, і робити з нього такий собі Шанхай. Бо не кожен може поїхати на дачу чи до лісу. А хоче відпочити і в своєму озелененому дворі. На жаль, не всі таку розкіш мають.
Анатолій Франчак, начальник відділу екологічного контролю водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами Волинської державної екологічної інспекції додав:
– Основні забруднювачі повітря – це Локачинське газове родовище та підприємства промисловості: чотири цукрові заводи, що є в області. Але 2009 року не всі вони працювали. Забруднюють повітря й шахти. Державна екологічна інспекція в межах своєї компетенції здійснює контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, перевіряємо проектну і дозвільну документації, а також контролюємо за нормативами викидів. Тож у 2008 році притягнуто до відповідальності 538 порушників законодавства на суму понад 36 тисяч гривень. За аналогічний період 2009-го – 178 посадових осіб на суму понад 20 тисяч гривень. Вийшла постанова Кабміну, яка обмежує проведення контролю на об’єктах господарювання з малим ризиком. Більше контролюються підприємства з великим ризиком забруднення. Хоча є кілька, які підтверджують свої наміри, що вони впроваджують сучасні технології з охорони природи. Це – підприємства, які сертифіковані по екологічному стандарту ІSО 14000. Сюди належать ЗАТ “Теріхем-Луцьк”, Луцький підшипниковий завод, підприємство “Кромберг енд Шуберт”.
– А що скажете про транспорт?
–Навантаження на великі міста зростає. Тут має чітко діяти регіональна програма “Екологія-2010”. Скажімо, у Луцьку та Ковелі щорічно восени та навесні місцева влада проводить операцію “Чисте повітря”. Перевіряють автотранспорт по викидах. Крім того, під час технічних оглядів за транспорт беруться ще й органи ДАІ. Оскільки автомобілів у великих містах з кожним роком збільшується, то і пильнувати за викидами потрібно ще уважніше.
Україна – одна з найбільш енергонеефективних країн?
В цілому від промисловості та транспорту протягом 2008 року в атмосферу Україна викинула 7,2 млн тонн шкідливих речовин, що на шість відсотків менше, ніж 2007-го, і вдвічі менше, ніж 1990 року. Лідерами з викидів є Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька, Харківська, Івано-Франківська, Київська області. Найбруднішими містами України у 2007 році були Макіївка, Дніпродзержинськ, Одеса, Донецьк, Горлівка. 2008 року до списку найбрудніших потрапили Кривий Ріг, де на кожного жителя припадає аж 634 кілограми шкідливих речовин, Маріуполь (Донецька область), Бурштин (Івано-Франківська) та Луганськ. А найбруднішими областями є Луганська, Запорізька, Дніпропетровська та Донецька.
У 1997 році підписаний Кіотський протокол, яким зобов’язано розвинені держави та країни з перехідною економікою скоротити чи стабілізувати викиди шести типів шкідливих газів на 5,2 відсотка в 2008-2012 роках в порівнянні з 1990 роком. Для України підписання цього документу було вигідним, оскільки нашій країні фактично не потрібно було знижувати викиди, бо економіка в 90-роках була в занепаді. А це давало можливість продавати свої права на забруднення іншим країнам. Та з 2000 року настало економічне зростання. І лише до 2008 року показники промисловості вийшли на рівень 1990 року. Відтак збільшувалося й викидів. За даними деяких екологічних організацій, 2007 року Україна ввійшла у двадцятку найбільших світових забруднювачів викидами СО2 (вуглекислий газ). І нині вважається найбільш енергонеефективною державою. А промисловість – однією з найенергоємніших в світі. Тому деякі держави вважають, що Україна не повинна торгувати квотами, бо вони були отримані не за рахунок впровадження заходів по зменшенню парникових газів, а саме через економічний спад. І поки Україна у своїй енергетичній стратегії заявляє про плани збудувати два десятки атомних енергоблоків, збільшити видобуток вугілля та будувати нові теплові електростанції, розвинені країни шукають альтернативу. І починають освоювати сонячну та вітрову енергії, енергію біомаси та малої гідроенергетики.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
