Атас! луцька влада забирає транспорт в нас?
Директор ЛПЕ Костянтин ПАТРАКЕЄВ
В одній сім’ї – три страйкарі
Найважче нині доводиться сім’ям, де і чоловік, і дружина – працівники ЛПЕ. Як їм вижити? В Андрія Олімпіюка троє маленьких діток. Він – водій тролейбуса, дружина – кондуктор тролейбуса, мама – теж водій. Живуть семеро(!) в однокімнатній квартирі на чотирнадцяти квадратах. Фінансова скрута змусила Ірину Олімпіюк влітку залишити на 13-річного швагра трьох донечок, найменшій з яких всього рочок, і вийти на роботу. Сподівалась додати хоч якусь копійку у сімейний бюджет. Але тут перестали платити зарплату.
– Ви собі не можете того уявити, як це, коли діти прокидаються зранку і плачуть: “Тату, дай хліба”. А що я їм дам? Скільки маємо жити на позичках? Їх же теж повертати треба. За квартиру зібрався великий борг. Чим гасити? Недавно приходили перевіряючі, хотіли відрізати газ і світло. Вдома був тільки менший брат з нашими дітьми. Дякую, сусіди заступилися, розповіли ситуацію, що ми – страйкарі. І ті змилувалися. Але одній нашій колезі світло таки обрізали, – каже Андрій Олімпіюк.
Декого з тролейбусників рятує село. Розповідають, що шість днів на тиждень виходять на роботу, а у єдиний вихідний горбатяться на полі. Благо, хоч картопля й інші овочі нині є. Когось рятує пенсія. Але ж вічно це тривати не може.
Люди жаліються: через погане харчування стали масово хворіти. А до лікаря йти ні з чим. Якщо огляд спеціаліста безкоштовний, то вартість медичних препаратів їм не по кишені. Когось добиває тиск, когось – кашель і нежить. Допікають й інші болячки.
– По зарплаті за липень, серпень і вересень ми винні людям майже 6 мільйонів гривень. Ще близько 300000 щомісяця складають лізингові платежі за “Богдани”. Денна виручка по підприємству становить близько 50 тисяч гривень. От і рахуйте втрати за два тижні, – каже Костянтин Патракеєв, директор Луцького підприємства електротранспорту, котрий недавно очолює його.
«Хай міська рада хоч місяць посидить без зарплати»
Колектив нарікає, що ситуацію до межі довів попередник Патракеєва пан Кубіцький. Мовляв, за це його ще й “люто покарали” – нині він очолює департамент житлово-комунального господарства Луцької міськради! То невдовзі й тут чекати розвалу?
– Хай би міська рада хоч місяць посиділа без зарплати, подивилися б ми, що вони б робили, – нарікають працівники підприємства, натякаючи, що ситий голодного не розуміє. – Вони ПРОСЯТЬ нас виїхати. Дайте нам грошей – поїдемо! Поки в кишенях не зашелестить, ніхто з місця не зрушить. Нам уже втрачати нічого.
У понеділок провели збори трудового колективу за участю представника від міської ради (влада делегувала Петра Гоцалюка). Після велелюдного обговорення проблеми заступник мера, директор підприємства, голови профкому і страйкому та ще кілька працівників за зачиненими дверима радилися, як діяти далі. Тоді знову вийшли до людей. Вже з пропозиціями.
– У нас є два варіанти, – звернувся до страйкарів голова профкому Віталій Герасимюк. – Влада знайшла гроші на виплату заборгованості по зарплаті за липень місяць. Дадуть їх на початку листопада. Але виїхати просять вже завтра. Коли тролейбуси і наші маршрутки запрацюють, зі щоденної виручки буде виділятися по 15 тисяч гривень на виплату зарплат. Якщо вона перевищуватиме 50000 гривень, то, відповідно, й нам йтиме більше.
– А виручка суттєво збільшиться, – переконує Костянтин Патракеєв. – Ми плануємо перевести усі автобуси в режим маршрутного таксі, не буде пільгових для дачників. Крім того, очікуємо підвищення вартості тарифів на проїзд. У маршрутках квиток коштуватиме 2 гривні, у тролейбусах – 1 гривню (цю інформацію підтвердив Петро Гоцалюк, зазначивши, що підняття тарифів може відбутися уже найближчим часом – авт.). Очікуються нормальні прибутки.
– Поверніть нам хоча б за два місяці гроші, ми виїдемо, – гудів натовп. – А другий варіант який?
– Якщо ми і надалі не виходитимемо на роботу, підприємство буде визнано банкрутом, його закриють, продадуть, і тоді будуть повертати гроші. У нас багато людей старшого віку. Куди вони підуть? – казав голова профкомітету.
– Де гарантія, що нас знову не одурять, як було під час травневого страйку?
– Якщо не буде проплат, ми знову зупинимося.
Відчувалося, що на людей чинять тиск. Думки в колективі розділилися. І хоч голосуванням було прийнято рішення у вівторок зранку виїхати на лінії, жоден тролейбус з ДЕПО не вийшов.
Припускають, що підприємство свідомо доводять до банкрутства
Минулої п’ятниці відбувалася сесія обласної ради. Депутат Володимир Бондар оприлюднив висновки робочої комісії, створеної на колегії волиньради щодо ситуації на Луцькому підприємстві електротранспорту. Вона визнала роботу Луцької міськради у цьому напрямку незадовільною. Бондар висловив припущення, що ЛПЕ свідомо доводять до банкрутства.
На сесії говорили, що ситуація, за якої підприємство щомісячно отримує збитки, триває понад 2 роки! Саме в той час тролейбусникам нав’язали автобуси “Богдани”, відібравши у приватних перевізників найкасовіші маршрути – “п’ятнадцятку” і “дев’ятку”. Можливо, саме це й потягнуло у боргову яму, бо ж лізингові платежі “з’їдають” третину виручки по цілому підприємству, значна частина коштів йде на заправку автобусів пальним і ремонт. Знаючи це, міська рада не розробила програму, яка б стабілізувала роботу ЛПЕ.
– Добре, я винен, – підтвердив міський голова Богдан Шиба.
Мовляв, йому перекидати вину вже ні на кого. Серед причин, які призвели до складної ситуації у комунальному підприємстві, називав і ту, що у недостатній кількості надходять кошти від державної субвенції на компенсацію пільгового перевезення громадян. Тому доцільно з 2010 року перейти на адресну допомогу визначеним категоріям. Комісія також рекомендувала якнайшвидше провести аудит підприємства та оптимізацію штатного розпису.
Тим часом на луцьких зупинках у години пік – справжнє пекло. Люди кричать, товчуться і намагаються наввипередки влізти у маршрутку. Приватні перевізники у ці дні “рвуть” каси. Не секрет, виручка у маршрутників суттєво зросла, і хазяї поспішили підняти водіям плани. Однак транспорт не витримує, ламається. Доки це триватиме?
Наталія КРАВЧУК, м. Луцьк
| Comments: |
