Що б там зараз не говорили про те, що сім’я своє віджила, однак кожна нормальна жінка і чоловік хочуть бути у парі. Зрозуміло, що насамперед з тією людиною, з якою цікаво і можна знайти порозуміння. На жаль, чимало подружніх пар живуть за інерцією, і їхній корабель, розбитий сімейними штормами, готовий у будь-який момент розвалитися. Тому соціологи та психологи взялися вивчати досвід щасливих сімейних пар, аби визначити, на чому тримається їхнє щастя.
Правда, дослідження соціологів виявилися невдалими, бо вони базувалися на сухих цифрах і банальних дослідженнях, як-от: скільки років прожито разом, скільки було скандалів, скільки оргазмів...
Психологи своїми методами довідалися про щасливі пари трохи більше. Джон Готман відібрав 700 подружжів, за якими спостерігав протягом десяти років. Найперший висновок він зробив із сімейних суперечок. Важливим виявилося не те, скільки часу сперечаються чоловік і жінка, а як саме вони це роблять. З’ясувалося, що перші кандидати на розлучення (протягом року-двох) пари, у спілкуванні яких багато спільної критики, негативу та злості. Друга хвиля розлучень (через сім-десять років) серед тих, у кого немає негативу, але немає й особливого позитиву від спілкування один з одним – посмішок, гумору, теплої інтонації.
Хто залишився? Ті, хто зумів встановити теплі емоційні зв’язки, які полягають і у вмінні розрядити обстановку, з гумором ставитися один до одного й до проблем.
Інше дослідження, в якому 350 пар підтвердило, що свій шлюб вважали щасливим, ті, у кого є дружба між закоханими і симпатія один до одного. У гармонійних пар чітко простежується прихильність та повага, терпимість до чужої автономії, здатність сприймати втрати і готовність до змін.
Багато психологів одностайні стосовно того, що кожна сім’я повинна будуватися на власному досвіді, не беручи до уваги досвід батьків чи попереднього шлюбу, повноцінних сексуальних стосунках без будь-яких табу. Вмінні протистояти життєвим негараздам і переживати усілякі кризи. Отримувати один від одного емоційну підтримку. Усі щасливі пари схилялися до одного: був знайдений баланс між своїми потребами і потребами партнера, ота “золота середина”. Винагородою для них стала дружба та прихильність, порозуміння і надійний тил.
Comments: |