Світлана Пилиповець, господиня пухнастої красуні, пригадує, як це біляве диво принесла додому її донька Людмила. Дівчині віддарувала кицю подруга (а тій привезли Пусю з міста Нововолинська), бо кішечка мала трохи лиху вдачу.
– Не прижилася Пуся у своїх попередніх господарів, – розповідає пані Світлана. – І справді, коли вона до нас потрапила, була дуже непокірна. Кажуть, з Нововолинська її забрали, бо хазяйка завагітніла і боялася, що киця може на неї скочити, перелякати. А я дуже хотіла мати біляву пухнасту кішечку. Тому з радістю згодилася її взяти. Тим більше, коли побачила, які в неї очі. Колись давно вичитала, що такі тваринки приносять в хату щастя.
Спершу і в новому домі Пуся спробувала показати свій характер. Шипіла, коли їй щось було не до вподоби, могла й дряпнути, як на руки не хотіла йти. Та Світлана не здавалася і таки приручила вередливу тваринку – картопелькою товченою, свіжовидоєним молочком, ковбаскою. Невдовзі тільки господиня прямувала до хліва, аби видоїти корівчину, Пуся бігала наввипередки, вмощувалася на вікні й чекала, коли ж відерце наповниться і їй першій дістанеться мисочка парного.
– А після народження малят наша Пуся й зовсім хороша стала, – каже донька господарів Люда. – Мабуть, зрозуміла, що її тут усі люблять. А допомогла в цьому інша киця, Бася. У Пусі свого молока для кошеняток не вистачало. Вони не раз вечорами жалібно нявчали від голоду. А в Басі теж перед цим народилися дітки. От вона і Пусиних вигодувала.
Це було минулого літа. Один з нащадків екзотичної киці успадкував мамину особливість. Його Пилиповці подарували зна-йомим у Брест, які, гостюючи у Світязі, не могли надивуватися такому викрутасу природи. Нині Пуся теж має „животика” і ось-ось знову стане мамою. Замовлення на кошенятко з різнокольоровими очима у Пилиповців уже є.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора
Comments: |