Була нареченою сина, а стала дружиною батька

Підпис відсутній

Підпис відсутній

– От всі кажуть: життя прожити – не поле перейти. Я вже 45 років тим полем плентаюсь і весь час наступаю на граблі. Гулі з лоба не встигають сходити, – жалілася мені сусідка, нарікаючи на своє сімейне життя. 
Насправді вона трохи лукавила. Адже інтелігентна, спокійна Ліда дуже довго жила, як квітка у теплиці: чоловік її леліяв, а синочок радував відмінними успіхами у школі. Весь її звичний світ почав розвалюватися тоді, коли син виріс і привів додому дівчину. І все б нічого, але подружка сина вже через півроку стала... коханкою чоловіка.
Уявляла милу школярку – побачила п’яну дівулю
Не знаю, може, в душі Ліди і вирували шекспірівські пристрасті, але перед усіма вона завжди тримала марку: царська осанка, привітність, ніякої поспішності у рухах, дружні стосунки з постійно усміхненим і доброзичливим чоловіком Олегом – просто ідеальна сім’я. Тому коли я побачила тремтячу Ліду у себе на порозі, та ще й із пляшкою вина, здивуванню моєму не було меж.
– А я до тебе... – ніяково усміхнулася. – Можна?
Мова пішла про її Артемчика. Син Ліди із синьоокого дитятка виріс у стрункого красунчика. Дівчата ледве шиї не скручували, задивляючись. 
– Ох, і зіпсують його дівки, бабієм стане, – цокали язиками наші місцеві пліткарки, щойно Артем виходив з під’їзду. Проте час йшов, а хлопець ще жодного разу не дав приводу для пересудів: з дівчатами не гуляв, зі школи справно приносив п’ятірки. А в очах Ліди син ще й досі залишався малюком, який щойно з пелюшок виліз. Тому коли хтось із нею пробував жартувати, мовляв, із таким парубком скоро їй бабцею бути, жінка робила здивовані очі: “Яка бабця?! Ну, що ви! Він же у мене ще маленький!”
– Здається, наш Артем закохався, – одного разу за вечерею сказав їй чоловік. Ліда так і застигла з виделкою у руці – тоді вона пережила перше потрясіння. А Олег все говорив і говорив: про синові нічні телефонні дзвінки, гуляння допізна “з друзями”, про те, що давно вже пора, бо він у його роки не одне дівоче серце розбив... Дивно, чому вона таких очевидних речей не помічала? Син уже виріс?!
Безсонна ніч налаштувала Ліду на позитивні емоції. Зранку вона вже повністю уявляла подругу Артема: певно, це якесь дівча з паралельного класу, сором’язливе, із ямочками на щічках. Боятися їм, батькам, нічого – дітям ще рік у школі вчитися. А от вузи, як правило, зводять нанівець зустрічі закоханих однокласників. З’явиться інше коло друзів, інші захоплення, сесії... Чим більше Ліда так думала, тим швидше заспокоювалася. 
На жаль, друге потрясіння чекало жінку, коли вона побачила у всій красі предмет пристрасті її сина. Як їй тоді вистачило сил розтягнути губи у посмішці і запросити гостю у квартиру, й досі не знає. Бо насправді відчувала, що у неї затерпла шкіра і серце почало битися десь у ногах, а не в грудях.
Обрав старшу дівчину
– Уяви собі, вона має чорне фарбоване волосся із синіми пасмами! І зо двадцять дірок у вухах! – плакалася мені Ліда. А через мить нахилилася і пошепки, нервово оглядаючи порожню кухню у пошуках зайвих вух, додала: – І вона вже давно не дівчинка, от...
Лідочку вразило у цій дівчині буквально все: стиль одягу, рухи, манера говорити і навіть їсти. Напевно, тому, що ця Лялька (а саме так називав її Артем) була повною протилежністю її, Ліди. Замість того, щоб почервоніти і заграти ямочками на щоках, дівчина зміряла жінку з ніг до голови і брякнула: “Здрастє!” Наступним словом, яке почула вражена Ліда від цієї дівулі, було “Жесть!” і стосувалося, вочевидь, модного інтер’єру квартири. “О, який гарний папан!” – а це був вигук до здивованого Олега, який виглянув зі своєї кімнати.
“Ну, все, моєю невісткою стане Елочка-людоїдка...” – приречено подумала тоді Ліда і пішла на кухню готувати чай. 
А от безпосередня гостина, як я зрозуміла із розповідей Ліди, була ще жахливішою, аніж зустріч. Лідочка то блідла, то червоніла, то за серце хапалася – залежно від того, що саме витворяла надміру розкута гостя. Артем світився від щастя і закоханими очима дивився на дівчину. Ляля раз у раз голосно гикала і щоп’ять хвилин лізла цілуватися до хлопця. Один Олег чомусь радів й іронічно хмикав, вочевидь, йому було дуже комфортно. 
Виявилося, що Ляля вже давно навчається в університеті, на п’ять років старша від їхнього сина-школяра. Познайомилися вони на вулиці і от уже місяць разом. Оцінити розумові можливості і, тим більше, начитаність гості Ліда аж ніяк не могла. Бо у відповідь чула або дурне хихотіння, або гикання. Пірсинг у пупі і татуювання на руці теж Лялі честі не додавали. Найжахливіший момент був наприкінці. Взуваючись, дівчина нахилилася, і у неї з кишені випали... презервативи. 
У Ліди очі на лоба полізли. На обличчі з’явилася уся гама почуттів: “Вона вже спокусила мого хлопчика?! От шалава!”
Щойно за дівчиною зачинилися двері, як Ліда прийняла рішення: трупом ляже, але спаскудити синове життя не дасть.
– Ні, ну ти бачив, бачив? – одразу повернулася вона до чоловіка. – Що ж це буде? Бідний мій синочок...
Олег знову іронічно посміхнувся і спокійно промовив:
– Та не переймайся. Нормальна дівчина, гарна. Може, сьогодні не її день, бо вона набралася, як жаба мулу.
– Набралася? То вона ще й алкоголічка? О, Боже! – Ліда не витримала і нарешті дала волю сльозам.
А вже з наступного дня влаштувала синові справжній терор. І дарма, бо коли зрозуміла, що у таких випадках треба бути хитрішою, а не крикливою, було пізно. Артем почав бунтувати, втікати, і взагалі, робити усе наперекір матері. А коли заявив, що одружиться на своїй Лялі, щойно йому виповниться 18 років, Ліда ладна була волосся на голові рвати. Грандіозний скандал стався у сім’ї після того, як Артем із Лялею завалилися у квартиру добряче захмелілими. 
Коли Ліда відчинила двері, картина була не для нервових. Хто кого підтримував у цій парі, розібрати було неможливо. Хиталися вони однаково, а Ляля ще й пробувала щось пояснити. Ситуацію “розрулив” Олег: сина вклав у ліжко, а дівчину повів на вулицю приводити до тями. 
Сестричку народила колишня подруга
– Де ти так довго ходив? – Ліда коршуном накинулася на Олега, щойно той відчинив двері. – Третя година ночі! Я вся на нервах!
– Завіз ту красуню додому, – буркнув і більше так нічого й не розповів. Бо ж намучився із нею добряче: поки випитав адресу, поки дотяг на п’ятий поверх. Прихилив до стінки, і тільки заходився шукати ключі по кишенях, двері різко відчинилися – мати Лялі нагадувала розгніваного лева. “Ваша? “ – спитав перше, що на думку прийшло. Але отримавши у відповідь вбивчий погляд, і без слів усе зрозумів.
Через кілька днів Ляля знову навідалася у дім Ліди та Олега. Вони її ледве впізнали: волосся у пучечку, окуляри, звичайна кофтинка та штанці. Сказала, що звати її Ларисою і їй дуже соромно за свою поведінку. Мовляв, більше такого не повториться. А коли дякувала Олегу за “безпечну доставку тіла додому”, знітилася і розчервонілася.
“Раніше треба було соромитися! – сердилася у думках Ліда. – Все одно не допущу сина до тебе. Бач, яка цяця знайшлася!” 
І справді, через місяць Артем спохмурнів, а через два Ліда ладна була підстрибувати від радісної новини: син розійшовся з тією дівулею. Потім Артем розповів матері, що Ляля покохала іншого. Не стала затягувати і одразу у всьому зізналася.
– Ну, і добре, – заспокоювала сина. – Вона для тебе була застара. Ти ж у мене он який красень, ще сотню нових знайдеш! А таких, як Ляля – то і всю тисячу.
Можливо, якби Ліда не мала клопотів із сином, вона б звернула увагу на чоловіка. У подружніх стосунках з’явилася тріщина. Олег почав усе частіше затримуватися на роботі, додому приходив втомлений і одразу лягав спати. Аж коли Ліда втямила, що чоловік перетворився на квартиранта, задля годиться запитала про причини таких змін. Вже і сама здогадалася про зраду.
Олег вибачався, щось пояснював і повністю визнавав себе винним. Зібрав речі і поїхав до іншої жінки. А Ліда була надто гордою, аби бігати за розлучницею, щоб повисмикувати їй усі коси. Та й у подушку ночами теж недовго плакала. Її заклинило відразу після того, як вона випадково у супермаркеті побачила колишнього чоловіка та його пасію. Це була… Ляля! 
***
Ця сім’я зуміла зберегти нормальні стосунки навіть після розриву. Олег із Лялею одружилися і вже через рік колихали донечку. Найгірше до таких поворотів долі звикав Артем. Він дуже довго не міг вибачити батькові, а про Ларису взагалі згадувати забороняв. Та минув час, і він, вже маючи свою родину, нарешті відтанув серцем і познайомився із сестричкою. Не залишилася одна і Ліда. Вона тепер ходить під ручку із двоюрідним братом Лялі. Познайомив їх Олег, але це вже зовсім інша історія... 
Юлія САВІНА,
Волинська область

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>