Білорусь підтримує село не на словах, а на ділі
Сучасні ферми в селах будують за кошт держави
Ще в радянські часи українці їхали працювати в Білорусь у колгоспи. Зманювали їх новенькими котеджами, що отримувала кожна сім’я, яка хотіла трудитися в аграрному секторі. Заздрять наші сільгоспвиробники сябрам-білорусам і нині. Адже сільське господарство підтримується не на словах, а на ділі, а про його програми підтримки села знають навіть у містах.Корми заготовляють на два роки
Мабуть, навіть дитина знає в республіці, що нинішній рік в Білорусі – це “Год родной земли”. Про це навіть написано в Бресті при вході в поліклініку. Загалом в аграрний сектор тут вкладаються величезні кошти.Тож не дивно, що Білорусь минулого року виробила на кожного жителя країни по 931 кілограму зерна, 644 кілограми молока. Закинутих земель тут немає, розорені поля не заростають бур’янами. А будівельний комплекс за останні п’ять місяців (хоч і криза) збільшив свої роботи на 19 відсотків. Третина зведених об’єктів припадає на село.
– Ми дивимося не тільки в сьогоднішній день, але думаємо, що буде завтра. Тому стоїть завдання – виробляти більше продукції. Бо продукти харчування на нашій землі завжди будуть потрібні, які б політичні моменти нам не заважали їх реалізовувати, – сказав під час зустрічі в одному із сіл Білорусі Вадим Попов, голова комісії по бюджету, податках і фінансовій політиці Ради республіки Білорусь, який в депутатах вже третє скликання (після розвалу Союзу був міністром сільського господарства). – А підтримуємо сільське господарство через програми, одна з них – розвитку і відродження села, яка розрахована на п’ять років і згідно якої у великих базових населених пунктах створюються агроміста. Всі населені пункти облаштувати не можемо, а от великі відновлюємо. Виробництво на селі укрупнюємо, в більшості збережено крупнотоварне (хоч не заважаємо працювати й фермерам та одноосібникам). Зокрема акцент робиться на виробництво м’яса свинини (діє більше ста крупних комплексів, стільки ж – по яловичині, є 70 птахофабрик). Молочним виробництвом займаються всі сільгосппідприємства, де утримується від 800 до 2000 голів корів. Головне – це якість продукції та корми, які заготовляємо на два роки (щоб не було зривів, коли неврожай). Створюється нормальне дійне стадо. На це націлює виробників держава. Тому не дивно, що в Білорусі минулого року надоїли на корову 4,5 тисячі кілограмів молока, в нинішньому впевпені, що отримають по п’ять тисяч. Водночас збільшується поголів’я худоби в сільгосппідприємствах. Населення старіє, тому зменшується поголів’я ВРХ в індивідуальному секторі.
Закупівельні ціни встановлює держава
– У рослинництві, – зазначив депутат, – від хаосу перейшли до технології виробництва. Проблема була з цукром. Але за останні чотири роки наростили його виробництво до чотирьох мільйонів тонн, чим повністю забезпечили державу солодкою продукцією. За ці кілька років збільшили виробництво й рапсу: починали з 30 тисяч тонн, а зараз вирощуємо його у 15 разів більше. Ще один напрямок, над яким працює аграрний сектор – виробництво зерна кукурудзи. Другий рік підряд отримуємо врожай 600 тисяч тонн. І повністю відмовилися від ввезення його в Білорусь, як було раніше. Отож, для птиці та свиней його вистачає. Виготовлення цукру, рапсу йде не хаотично. Створені компанії, які займаються технологією виробництва. Держава, до речі, встановлює закупівельні ціни на продукцію села, нижче яких переробник її не купить. Таким чином це дає змогу виробникам не бути в збитку. Тобто держава захищає свого вітчизняного виробника продукції. Це не так, як у вас: переробники знизили ціни, і держава не втручається. Щож стосується переробки продукції, то проблем багато. Тому є програма, яка діє третій рік. Йде переоснащення, модернізація харчової промисловості, комбікормової галузі та інших, котрі пов’язані з сільським господарством. До речі, зараз криза, але комбікормові заводи дали приріст продукції на 15 відсотків до минулого року. Тому що виробництво молока зросло на 9 відсотків, м’яса – на 12, тож треба гарантовано мати корми. А на чистому зерні результати отримати не можна.
В державі багато уваги приділяється переоснащенню сільського господарства. Вкладення йдуть не напряму, а насамперед кошти виділяються на нову техніку. Продається вона господарствам через лізинг, здешевлення процентної банківської ставки. Тобто просто так гроші отримати не можна.
– А чи є підтримка на гектар посівів?
– Ми такого ніколи не робили. Ми дотуємо насіння, тобто колгоспи отримують його на 50 відсотків (за рахунок держави) дешевше. Підтримується тваринницька галузь через фінансові вливання в розвиток племзаводів, будівництво нових ферм, зокрема, в кожному районі держави плануємо звести по суперсучасній товарній молочній фермі нового покоління, де працюватимуть роботи.
– У вас рік рідної землі. Що це означає?
– Землі в нас і так всі доглянуті, засіваються. Просто в цей рік ще більше уваги приділяється озелененню, впорядкуванню парків, скверів, щоб скрізь було чисто, гарно, комфортно.
Марія ДУБУК,
Луцьк-Брест
Фото автора