У Луцьку зустрічали європейських монархів

Поважні європейські імператори, королі з блазнями та свитою, посланці різноманітних лицарських орденів, представник Папи, московські князі та навіть кримський хан Тохтамиш з гаремом – усі вони зібралися у замку Любарта майже так само, як це відбувалося 580 років тому, під час з’їзду монархів 1429 року у Луцькій твердині. Тільки цього разу ролі знаті виконували актори Волинського академічного театру імені Тараса Шевченка. Саме з театральної містерії, присвяченої подіям більш ніж піввікової давнини, розпочалося арт-шоу “Ніч у Луцькому замку-2009”.

Нічний фестиваль, присвячений відродженню старовинних традицій, відбувся уже втретє. Лучани та гості міста, привчені двома попередніми шоу до якісного і цікавого видовища, ледь не взяли замок штурмом у прямому значенні цього слова. Бажаючих потрапити на свято, попри те, що квитки на захід коштували 80 гривень, було більше, ніж могла вмістити старовинна фортеця. Але ті, хто таки встиг їх придбати, навряд чи пожалкували. Територія замку була розділена на імпровізовані майданчики, де відбувалися різноманітні дійства.
На фундаменті колишнього князівського будинку розмістилися актори Театру живих скульптур з міста Євпаторія, який занесений до Книги рекордів України. Вони створили дванадцять різноманітних постатей, з якими залюбки фотографувалися усі відвідувачі свята.
Поруч вирував ярмарок. Тут очі розбігалися від товарів і подій. На прилавках народні умільці із західного регіону продавали оригінальні вироби з кераміки, соломи та дерева, на спеціальному майданчику працювала група ковалів зі Львова. Майстри не лише демонстрували своє вміння, а й проводили майстер-класи для бажаючих.
Перепочити і промочити горло можна було біля бочки з луцьким пивом “Земан”. Найпопулярнішою на ярмарку була ятка членів братства бджолярів Волині Володимира Дмитрука та Віталія Приймака. Чоловіки пропонували гостям питний мед власного виробництва, який досягав чотирнадцяти градусів без додавання спирту. Закуска для цієї смакоти була теж не менш оригінальною – квашені огірки з медом та чумацькі мандрики із сиру.

Для любителів гострих відчуттів у підземеллі замку актори театру-студії Волинського національного університету імені Лесі Українки “Гармидер” майже у цілковитій темряві показали виставу за творами Олександра Олеся. Їхні старші колеги з Волинського академічного театру імені Тараса Шевченка проводили театралізовані екскурсії Соколиною вежею замку, розповідаючи легенди про кохання, які зародилися у фортеці над Стиром. Кожен відвідувач отримав на згадку плетений віночок – такий, які були зображені на старовинному гербі Луцька (жінка тримає два вінки). Розповідають, що цей символ потрапив до міської геральдики з князівських часів. За легендою, в одного з давніх володарів замку була жінка, яку він дуже кохав. Але вона померла молодою. Князь важко це переживав і щороку після купальської ночі збирав віночки, які дівчата пускали Стиром, і приносив їх на могилу своєї коханої.
Головні події фестивалю відбувалися на центральній сцені. Після завершення театралізованої містерії, присвяченої з’їзду монархів, її захопили колективи, які сповідують культуру старовини. Першими свою творчість представили учасники київського гурту “Рун”. Вони виконують традиційну для кельтської культури музику. Також свою майстерність продемонстрував театр старовинного танцю “Джойссанс” з Києва. Колектив розучує танки середньовічної Європи, а нині займається відтворенням танцювальної культури української шляхти. До речі, дебютував “Джойссанс” на великій сцені три роки тому саме у Луцькому замку. Козацьких пісень та дум заспівав ансамбль “Хорея козацька” зі столиці. Справжнє захоплення викликав виступ театру вогню “Проти ночі”. Хоча приборкувачі полум’я працювали прямо на сцені, але робили усе настільки професійно, що навіть брак простору не завадив їм зірвати шквал овацій. Бій на вогняних мечах та жонглювання палаючим глобусом уже освічена у “вогняних” справах луцька публіка побачила вперше. До того ж, фаєр-шоу супроводжувалося динамічною середньовічною музикою та піротехнічними ефектами. Для більш романтичних глядачів відома волинська модельєрка Анна Дідух представила свою модну колекцію “Лісова пісня”. Показ майже казкових вбрань забезпечили дівчата з модельного клубу Марини Занюк.
На завершення арт-шоу відбулася, напевно, найбільш очікувана подія вечора і ночі – вихід на сцену відомого українського співака Святослава Вакарчука. Славко представив волинській публіці свою першу сольну програму, яка має назву “Вночі”. Як зізнався сам співак, це музика некомерційна, у ній багато джазових та незвичних ліричних мотивів. І саме нічний фестиваль, за словами самого ж Вакарчука, – найкраще місце, де можна було б представити альбом. Щоправда, Славко після теплого прийому публіки розчулився і заспівав-таки кілька старих хітів гурту “Океан Ельзи”. Вакарчук дарував лучанам свою творчість аж до самого світанку, якого дочекалися більшість відвідувачів.
Але деякі недоліки організаторам до наступного року ще таки потрібно виправити. Зокрема на території замку ближче до ранку з’явилася одна проблема – черги біля туалетів, які, до того ж, практично не освітлювалися. Поважного гостя такою екзотикою можна тільки відлякати.
Що ж до творчих сил Луцька, то вони в організацію нічного фестивалю вклалися по максимуму. Він фактично уже став головною мистецькою родзинкою княжого міста над Стиром.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
м. Луцьк
Фото Наталії КРАВЧУК
та Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•