Тернопільські каньйони не гірші від швейцарських та австрійських Альп
Джуринський водоспад – найбільший рівнинний водоспад в Україні (16м)
Щоб дістатися сюди, треба їхати у Замщицький район і шукати села Нагіряни та Нирків. Саме між ними й знаходиться великий лісистий каньйон, посеред якого на великому пагорбі височіють рештки башти колишнього Червоногородського замку. Зрештою, щодо назви, то за Польщі це містечко називали Червоногруд, а ще раніше нібито Червонигрод. Тамтешні жителі звуть його Червоне. Можливо, тому, що земля у каньйоні має червонясте забарвлення. Про Червоногородський замок, за який воювали князі й королі, згадується у багатьох історичних пам’ятках і у роботах відомих істориків. Коли ці землі потрапили до Литовських князів, то Червоногород перепав Корятовичам, а згодом його власниками стає польська шляхта. Деякий час він навіть належав відомому князю Свидригайлу.
А коли на початку XVII століття магнати-русини Даниловичі стали власниками цих земель, то звели тут мурований замок, а ченці домінікани поруч з ним – костел. У містечку розвивалися різні ремесла й життя вирувало. Під час турецької окупації (1621-1672 роках) місто Червоногород майже спорожніло, і жителі не поспішали сюди повертатися. І лише коли воно у 1778 році перейшло до князя Понінського, напівзруйновані мури починають відроджуватися. У 1820 році він збудував тут розкішний палац. А Гелена Понінська на свої кошти відкрила монастир Сестер милосердя, які опікувалися хворими і сиротами.
Остання власниця цієї резиденції княгиня Марія Любомирська ще деякий час підтримувала замок. Але Перша світова війна позначилася як на подальших державних подіях, так і на долі самого міста та замку. Його зникнення як тутешнього поселення – це все-таки наслідок тих сумнозвісних історичних подій часів Другої світової війни, які відомі як протистояння українсько-польського населення. Саме в лютому 1945 року польське село Червоногород було знищено, а згодом воно зникло й з географічних карт. Хоча століттями за ці надзвичайної краси місця точилися битви, тут намагалися поселитися найбагатші магнати Речі Посполитої. Самі чорвоногородські краєвиди райські, а невеличка річечка Джурин зі своїм відомим водоспадом, які майже поруч, лише додають місцевості колориту. Не дивно, що це місце вважалося найкращим у польській державі.
Тутешні люди згадують, що один з голів колгоспу камінь з мурів замку використовував на будівлю свинарників. Рештки Червогородського замку лише свідчать, що він був надзвичайної краси.
Зараз біля його руїн розмістився дитячий табір “Ромашка”. А на початку 2000-х років поселилися ченці Української автокефальної церкви, які будують тут монастир, не надто приязно ставлячись до відвідувачів, що їдуть сюди звідусіль. На жаль, туристи після гарно проведеного часу залишають купи сміття, які фактично нікому прибирати.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Тернопільська область
| Comments: |
