Воду з джерела у Гільчі пив Тарас Шевченко
Джерело святого Миколая
Це село знаходиться біля траси Рівне-Острог, а джерело святого Миколая – понад самою дорогою. Дуже гарно його описав наш український класик Нечуй-Левицький: “При кінці спуску в село, під горою, стоїть коло самої дороги скеля. Під тією скелею в самому низу є печера, а з печери рине вода невеличкою річкою. Джерело таке велике, що примітно, як бистра вода рине з-під землі... По горі й з боку озерця росте лісок. Це місце чудове, поетичне! Воно нагадує таке саме місце біля Люцерна в Швейцарії. Ні один проїжджий і прохожий не минає цього місця”. Не оминули його й ми.
Село Гільча згадується 1466 роком. Навіть відомий український історик Михайло Грушевський присвятив йому окрему тему. Воно було у власності відомих українських магнатів Острозьких, Сангушків. А один із його власників Підгородецький (волинський підчаший) вибив йому у короля Понятовського статус міста. А тому місцеві ярмарки приносили йому прибутки.
Одна зі сторінок цього села – це період перебування тут чехів, яким чимало тутешніх земель було продано у 1872 році. У Гольчі Чеській, тепер Гільча Друга, вони проживали до 1947 року. І, судячи з того, що мали (чотири крамниці, водяний млин, пивний бар, маслоцех, склад сільськогосподарських машин, завод з виготовлення молотарок, клуб, церковно-приходську школу), господарювали досить вміло.
Та відомим це село зробило саме джерело святого Миколая (у 2002 році урочище святого Миколая взято навіть на державний облік як пам’ятку історії та культури місцевого значення). Прадавня історія говорить про те, що джерело створене Божими блискавками, і вода з нього має цілющі властивості. На його місці збудовано грот і капличку, де є ікона Миколая Угодника, а поруч басейн.
Є перекази, що тут перепочивали козаки-повстанці Северина Наливайка, а пізніше Хмельницького, відступаючи з-під Берестечка. Також не оминули джерела й інші відомі українці, перебуваючи у справах на Волині: Тарас Шевченко, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Улас Самчук. Побував і описав ці місця відомий польський історик Юзеф Крашевський. Відвідують його й тепер громадяни багатьох країн.
Вода з цього джерела дуже приємна на смак. Цінна тим, що у ній мало заліза, немає миш’яку, свинцю, стронцію, нафтопродуктів і достатньо фтору, міді, марганцю. Рівненські медики підтверджують її цілющі властивості, вважаючи, що вода сприяє дробленню невеличких камінчиків, виведенню піску з нирок, жовчного та сечового міхура та уретрти, омолодженню шкіри. Очищає вона й підшлункову залозу від ущільнень. А люди додають, що допомагає заліковувати виразку шлунка, лікує суглоби й деякі хвороби шкіри.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Рівненська область
| Comments: |
