«Волинь» бере приціл на прем’єр-лігу

Василь СТОЛЯР

– На початку сезону чимало команд в умовах фінансової кризи опинились на межі виживання. Особливо у першій лізі у багатьох стояло це питання, бо клуби мали труднощі навіть з оплатою заявочних внесків. Які проблеми стояли перед “Волинню”?
– Дякувати Богу, у нас проблем із заявкою не було. Хоча деякі плани й не вдалося реалізувати. Хотілося провести експеримент і зіграти чемпіонат лише з власними вихованцями. Але якими б талановитими вони не були, довелося по ходу сезону зміцнювати команду досвідченими гравцями. І зараз поруч з молоддю грають Володимир Ковалюк, Олександр Пищур. Погодьтеся, команда на даний момент виглядає досить непогано. “Волинь” знаходиться у верхівці турнірної таблиці.
– Якщо із цим чемпіонатом усе зрозуміло, то вже є сенс планувати наступний. Віталій Кварцяний на одній з останніх післяматчевих прес-конференцій поскаржився, що йому набридла ситуація, коли клуб працює у режимі ДЮСШ.
– Я так розумію, це запитання про прем’єр-лігу? Звичайно, ми думаємо про неї. У наступному сезоні, якщо усе вдасться, перед командою стоятиме завдання увійти в елітний дивізіон.
Кварцяний прекрасний тренер. Я вважаю його найсильнішим на сьогодні в Україні, але йому, звичайно, потрібен фінансовий ресурс. Віталію Володимировичу весь час доводиться працювати зі складним матеріалом. От візьмемо, наприклад, Ярослава Кінаша, який на сьогодні є одним з лідерів “Волині”. З його появою у команді взагалі була ціла історія. Коли я три роки тому говорив з ним по телефону, перше, що запитав у нього: “Ти любиш футбол?”, і почув у відповідь: “Ні”. Про що ще можна було говорити. Не знаю, як його вмовляв Кварцяний, але хлопець таки заграв.
– На команду, очевидно, очікує нова серйозна перебудова?
– Ми вже сьогодні маємо “на олівці” чимало хороших футболістів, а всього плануємо запросити 5-6 новачків. Українці розібрані по клубах і надто дорогі, тому підсилюватимемося переважно за рахунок легіонерів. Та й, як показує практика, іноземці мають більше стимулу до гри, адже їм потрібно “засвітитися” для подальшого працевлаштування у західній Європі. Зараз уже тривають переговори, але називати прізвищ не хочеться. Бо гравці, якими цікавиться Віталій Кварцяний, чомусь одразу стають потрібні усім. Можу сказати лише те, що їм під силу вирішувати серйозні завдання як на внутрішній арені, так і на міжнародній.
– Що може завадити реалізації планів?
– У першу чергу, нам потрібно вирішити питання зі стадіоном. Через позицію міського голови Луцька Богдана Шиби впевненості у завтрашньому дні немає. Триває судова тяганина. Але на даний час особисто я сенсу у ній не бачу. Місто зараз не потягне обслуговування такої дорогої споруди. Як воно збирається добудовувати її і доглядати, якщо не вистачає грошей на елементарне – ремонт доріг. Свідченням ефективності роботи міської влади є реконструкція бігових доріжок на “Авангарді”, яка перетворилася на довгобуд.
– Який Ви бачите вихід із ситуації?
– Хочеться сподіватися, що переможе здоровий глузд. Розумієте, як це не прикро для громади міста, вона не має до стадіону безпосереднього відношення. Ця споруда колись належала Луцькому автомобільному заводу, який фактично й будував її. Потім “Авангард” передали на баланс міської ради. Але за багато років з міського бюджету на нього ніхто не дав ні копійочки. Свого часу 300 тисяч гривень виділив хороший чи поганий Анатолій Француз і ще 500 тисяч профінансував його наступник Володимир Бондар.
Як запасний варіант зараз розглядаємо стадіон на ДПЗ. Ми ще раніше викупили будівлю колишнього волейбольного клубу “Підшипник”, і, на диво, без будь яких труднощів міська рада надала ФК “Волинь” в оренду футбольне поле. Якщо нас таки витіснять з “Авангарду”, будемо будуватися тут.
– Якщо питання зі стадіоном вирішиться, то “Волинь” за своєю інфраструктурою відповідатиме умовам прем’єр-ліги?
– Так, безумовно. Скоро на шести гектарах Прилуцької сільради розпочнеться будівництво шести тренувальних полів. Крім того, відбулася деяка реорганізація нашої дитячо-юнацької школи. Ми об’єдналися зі школою “ВІК” з Володимира-Волинського. Тобто проблем з формуванням дублюючого складу не буде. Можливо, навіть постане питання про заявку ще однієї команди у другу лігу. До речі, є у планах будівництво футбольного комплексу у Теремно з двома штучними полями. Поки що цей проект застряг через паперову тяганину.
– “Волинь” ще й досі їздить на автобусі, конфіскованому за перевезення нелегальних мігрантів. Транспорт, м’яко кажучи, застарілий.
– Автобус класу “люкс” для нас уже мали б виготовити на Луцькому автомобільному заводі. Однак у зв’язку з фінансовою кризою виробництво пригальмувалося, але домовленість з Володимиром Гунчиком залишається в силі. Він чи не єдиний, хто допомагає футболу в області. ЛуАЗ уже подарував нам два “Богдани” для дитячих команд.
– Наступного року професійний футбольний клуб з Луцька святкуватиме свій 50-річний ювілей. Чи плануються якісь спеціальні заходи?
– Поки що над цим не думали. Але щось, напевно, організуємо. Можливо, оновимо футбольну форму. Загальний стиль збережеться, адже він запатентований і досить оригінальний. Додамо хіба що деякі деталі. Та кращого подарунка, ніж вихід “Волині” до прем’єр-ліги, думаю, і не вигадати.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
(www.fcvolyn.com)

• Нравится
•