– І чим же ви його годуєте? – питаю хазяйку.
– О, Мартин, як і люди, – сміється Надія Михайлівна, – дуже любить рибу і м’ясо. Але де ж цього добра тепер наберешся? Самі таке не кожен день їмо. Тому тепер усі залишки зі столу віддаємо йому. В основному Мартин їсть разом з нашими індиками і курми. З ними й ночує у хліві.
Господиня іде в хату і приносить Мартинові шматочок сала. Той радо замахав крильми, щось прошипів. Потім схопив у дзьоб і швиденько, великими кроками пішов до ставка.
– Він що, сала не любить? – дивуюся.
– Любить, ще й як! Зараз побачите!
Виявляється, що лелека не любить солоної їжі. Тому сало та рибу Мартин спершу полоще у ставку і лише потім їсть! І так щоразу.
З’їв – і хутенько повернувся до нас. Чимчикує прямо до онучка Богданчика, бо той уже простягає йому цукерки. Бере їх прямо з рук.
На подвір’ї біля бусла бігають аж три гарненькі котики і кумедний задерикуватий собачка. Переживаю, щоб вони часом не напали на Мартина.
– Не хвилюйтеся, вони одразу подружилися з Мартином, – заспокоює мене привітна господиня. – Але він і образити себе не дасть. Як бачите, Мартин господарює не тільки серед курей, гусей та індиків, але й котів і навіть собак!
Петро КРАВЧУК,
Волинська область
P.S. Поки матеріал готувався до друку, стали відомі не дуже втішні новини із життя розумного бузька. Лелеки, які повернулися з вирію, Мартина не сприйняли. Заклювали і викинули з гнізда. Як на мене, просто пташина несправедливість. Бідолашний лелека лише раз з’явився на подвір’ї Надії Вітовщик, а потім взагалі зник. Хто зна, можливо, цим візитом птах хотів востаннє подякувати людям за своє спасіння зимою!..
Comments: |