Монстр душить кролів і п’є їхню кров
Василь Кваша
Свідки (їх всього кілька, хто бачив істоту) описують як звіра, схожого на крупного пса з довгим тулубом, непропорційно великою головою, оброслою темною шерстю, з міцними пазурами, здатними відірвати від дошок грубі цвяхи, і великими іклами на морді. Тварина начебто має задні ноги, значно довші за передні, і тому може плигати, як… кенгуру, тому-то легко бере високі загорожі.
– Десь одразу після Різдвяних канікул моя донька-десятикласниця сказала, що у селі Забойки якась чупакабра ходить, висмоктує кров з кролів, – згадує секретар Драганівської сільради Любов Романюк. – Я тоді подумала: краде хтось кролів, хіба це дивина у наш час?
А приблизно на початку лютого звірина розперезалася й у Драганівці. Почалося з околиці. Люди вранці натикалися на кроликів, які, здавалося, повипадали з кліток. Здираючи з них шкурки, бачили кілька тонких надрізів на шкірі біля голови, а у тільцях майже не було крові. У середині березня істота порядкувала вже у центрі села. Першими тут потерпіли 11 кроликів саме родини Романюків.
– Це була жахлива картина, – каже пані Любов. – Потрощені клітки, дверцята лише на завісах тримаються, дошки вирвані з цвяхами, кролі поруч лежать мертві... Найдивніше, що зовні вони були повністю неушкодженими – ні шерсті розкиданої, ні ноги чи голови відкушеної. До однієї клітки «воно», мабуть, не могло відчинити дверцята, то у широкій дошці просто видерло дірку й задушило там кроля. Чи міг це зробити пес? Навряд. Собака зазвичай роздирає тушку… Вночі крізь сон я чула гавкіт, але у сусіда аж троє псів. Того дня у нашому селі опергрупа міліції розслідувала якусь крадіжку. Я звернулася до правоохоронця, а він відказав: «На кого адмінпротокол складати?»
Від побаченого звіра у песика шерсть встала дибки
Після погрому на обійсті Романюків кожної наступної ночі стали потерпати кролі на сусідських подвір’ях.
– У хліві, де стоять клітки, кролі, 18 штук, мертві лежали штабелями, – розповідає 55-річний Михайло П’єх. – Одне маленьке тільки врятувалося, бо у сіно забилося.
У 78-річного Федора Урбана ненажера вбила двох кролиць:
– Дружина моя на початку третьої ночі чула дивні звуки біля хати. Ніби швидко йшла доросла людина і чувся сильний шурхіт. А собака наш навіть не виліз з буди.
Незважаючи на отримані збитки, багато людей усе ж заводять нових кролів, але тепер уже клітки зміцнюють товстішими дошками, надійнішими замками, на ніч залишають увімкненими лампочки. Дехто переніс клітки у муровані приміщення. А 41-річний Микола Піговський навіть купив у магазині найбільший капкан:
– Свої клітки з кролями і курми обгородив сіткою 1,80 м заввишки. А якось вранці побачив, що одна клітка відкрита, біля неї – нежива кролиця. До другої звір не добрався. Дивно, що біля огорожі не було підкопів чи проривів сітки.
Господар припускає, що то гігантська видра чи лисиця. Сліди лап, які залишилися після нічного нападника, схожі на собачі, а от подряпини від пазурів такі, ніби хтось дошки з тирсоплити цвяхами подер – для собаки це занадто.
У те, що наруга над кролями, – справа рук людських, не вірить ніхто із мешканців Драганівки. Ця впевненість посилилася, коли 15-річний Назар Піговський на власні очі побачив «кровопивцю».
– Близько десятої години вечора син вийшов надвір, бо дуже пси розгавкалися, – розповів Михайло Піговський. – Біля кліток з кролями побачив якогось звіра. Його вигляд так шокував, що син, білий, як стіна, забіг до хати зі страшними криками. Кілька хвилин не міг слова промовити, весь трусився. Коли оговтався, описав: звір високий, до метра зростом, голова велика. Промчав він повз Назара миттю і якось дивно харчав. Біг він, наче сполоханий стриножений кінь, високо закидаючи задні ноги…
Потвора на смерть перелякала пса Піговських – у нього два тижні шерсть стояла дибки, він не вилазив з буди, нічого не їв, а кілька днів потому здох.
«Може, жартівник лякає селян?»
Оцінити збитки у Драганівці секретар сільради Любов Романюк не береться. Каже, у 15-20 дворах із 355 істота побувала точно, знищила на кожному від 2 до 20 кролів. Ніхто з потерпілих мешканців села не возив убитих тварин на дослідження у ветбаклабораторію. Люди закопують їх у землю, іноді залишаючи собі шкурки. Представники місцевої влади запросили до села дільничного інспектора, однак на виклик той не приїхав.
Потвора з Драганівки ще й досі не пішла. Нещодавно вночі на подвір’ї 64-річної Іванни Голь вона побувала вдруге. Першого разу, місяць тому, вбила сімох кролів, а вдруге лише «зазирнула» на обійстя, залишивши на землі свої сліди – три глибокі і широкі подряпини. Це ще одна особливість хижака, адже тварини з родини собачих можуть зробити такі знаки на землі лише чотирма кігтями.
Сільські мешканці шоковані, припускають, що у господарствах орудує мутант, схрещений у наукових лабораторіях. Казати, що звір може бути неземного походження, у людей язик не повертається. Окремі селяни, які кролів не тримають, до «побоїща» ставляться або скептично, або з острахом, бояться ходити на вечірні богослужіння до церкви.
А що кажуть з цього приводу науковці? Ми звернулися до доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри зоології Тернопільського педуніверситету Василя Кваші. Про «вампіра», який знищує кролів, Василь Іванович не чув і не читав:
– Зрозуміло, що у Драганівці діється щось незвичне. Та оскільки немає матеріалу для дослідження – фото тієї тварини, то складно коментувати. Знаю, що на кролів нападають вовки, лисиці, дикі собаки, лісові коти, рисі, горностаї. А може, якийсь жартівник навмисне переодягається у звірячу шкуру і лякає селян. На світі ж багато людей з психічними відхиленнями… Поміркуйте реально. Як може якийсь звір, навіть великий – лев чи ведмідь витягнути дошку з цвяхом? Про мутантів чи щось таке, яке з неба впало, і мови не може бути. Як учений, я не вірю у такі чудеса.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
Фото автора
| Comments: |
