У 100 літ баба Марія ще до церкви ходить

Марія Гнатюк народилася у селі Батиєв Радехівського району. Не ступаючи ані кроку з рідної місцини, встигла пережити кілька воєн і “побувати” у чотирьох державах: Австрії, Польщі, Радянському Союзі та Україні. А бути свідком стількох подій нашу героїню уповноважив сторічний вік.Місяць тому Марія Прокопівна пишно відсвяткувала свій ювілей. Виглядає ще, тьху-тьху, нівроку. Правда, спогади про голодне дитинство та важке життя завжди викликають у неї сльози.
– Я росла у страшній біді, – каже довгожителька. – Батько покинув нас. Нужда, війна. Чогось найбільше згадую, як ми ділили два пироги в день на десять людей. Вийшла заміж ще у 1931 році. Гриць помер вже давно, у 60-х роках. А я все живу.
Бог не дав Гнатюкам своїх діточок, натомість Марія Прокопівна прийняла за сина свого хресника Петра. Виховала його, на ноги поставила. Коли він одружився, няньчилася з трьома онуками. А тепер тішиться, що має двох правнуків. І хвалить не нахвалиться своєю доглядальницею – Ольгою Смаль. Мовляв, більше немає на світі такої жінки, як її Оля.
– Баба Марія доводиться рідною тіткою моїй свекрусі, – зі сміхом пояснює Ольга Ярославівна родинні зв’язки. – То от лише кілька днів, як наша баба загрипувала, а так вона дуже навіть добре почувається. Ходить, чує, бачить, ще й допомагати мені береться. Перед своїм ювілеєм сходила сама до церкви, висповідалася. Бачите, як вона добре виглядає? Колись розказала мені по секрету, що завжди мастила лице сметаною.
Виявилося, що Марія Прокопівна і в лікарні жодного дня не лежала. А перший укол отримала тільки у 99 років. Не сподобалася процедура, бо одразу сказала, що більше на таке ніколи не погодиться.
А ще Марія Гнатюк найщиріша прихильниця “Вісника і Ко”.
– О, я дуже люблю вашу газету, – сміється співрозмовниця. – Взнати, що кругом нового робиться, хто жиє, а хто вже ні. Як получаємо новий номер, до часу спати не будемо: Оля мені читає вголос, а я слухаю.
Ставлю Марії Прокопівні тради-ційне питання – у чому секрет її довголіття?
– Треба вірити у Бога, і тоді Бог триматиме на світі.
Мирослава КОСЬМІНА,
Львівська область

• Нравится
•