Рівненські селяни вже продають продукцію «за бугор»
Надія ПЕРЕХОДЬКО
Ціни на молоко підкосили поголів’я ВРХ
– Минулого року наші аграрники добре попрацювали. От і під урожай 2009 року сільськогосподарські товаровиробники посіяли озимих культур 173,9 тисячі гектарів, що на три відсотки більше, ніж минулого року (за рахунок розширення площ озимого ріпаку). Завдяки збільшенню обсягів фінансування цільових програм та залученню інвестицій минулого року придбали понад 460 одиниць нової техніки, що дало можливість запроваджувати енергозберігаючі технології. Тому пріоритетним напрямком на 2009 рік для нас є рослинництво. У тваринництві є спад, хоча нарощується поголів’я птиці та виробництво яєць.
– А чому зменшено поголів’я ВРХ?
– Поголів’я великої рогатої худоби по всіх категоріях господарств за рік зменшено на 3,3 тисячі голів. Причина – цінова політика. Насамперед це низька закупівельна вартість молока, особливо в населення (а його виробництво в індивідуальних господарствах значно переважає, ніж в сільгосппідприємствах). Вихід – робити продукцію села дорожчою і, звісно, якіснішою, а паливно-мастильні матеріали дешевшими. Тоді буде якийсь баланс.
– По рослинництву у багатьох господарствах зменшуються площі цукрових буряків.
– Так, порівняно з 2007 роком, у 2008-му в області сільгоспвиробники зменшили посіви цукрових буряків на 39 відсотків. Думаю, далі ця цифра падати не буде, оскільки вже затверджена ціна і на коренеплоди, і на цукор.
– Весняна посівна вже триває?
– Так. Але немає тих кредитів, котрі були минулого року (під 18-22 відсотки). Сьогодні позика під 37-40 відсотків – це непосильна ноша для села. Хоча ми плануємо посіяти не менше, ніж 2008 року. І враховуючи відсутність достатнього фінансування, будемо більше розводити культур, котрі потребують менших затрат, не за інтенсивною, а за спрощеною технологією. Менше зернової кукурудзи, а більше вівса. Ми повертаємося до менш енергозатратних культур, таких як люпин та гірчиця. Якось будемо виходити зі становища, бо підприємства хочуть сіяти і працювати.
Не буде землі – не буде держави?
– Чи допомагає селу держава?
– Якщо говорити про розвиток сільського господарства загалом, то воно дотується в усьому світі. Коли минулого року Рівненська область отримала майже 90 мільйонів гривень для підтримки сільгосптоваровиробників, що на 20 мільйонів більше, ніж 2007 року, то це було відчутною допомогою. Сьогодні, розуміючи складність ситуації в державі, ми вважаємо, що дотування має залишитися. І в першу чергу потрібно підтримувати такі програми, як пільгове кредитування та підтримка розвитку галузі тваринництва.
– Коли починається посівна, одразу ж дорожчає пальне. Як цього року?
– Уряд визначив ціну на дизельне пальне у стабілізаційному фонді 4200 гривень за тонну. Але зараз комерційні структури уже продають його дешевше. Вони ніколи б не знизили ціни, якби не стабілізаційний фонд. Формування вартості на рівні держави впливає і на бізнес, котрий за державною ціною знижує і свою. Це позитивний штрих. Якби в усьому так було.
– А чи доступні селу добрива?
– Звичайно, цього року їх буде вноситися менше. Хоча вже зараз ціна на аміачну селітру впала. Думаю, що й на інші знизиться.
– Іноземні інвестиції в аграрний сектор області надходять?
– У розвиток агропромислового комплексу області залучено майже 250 мільйонів гривень інвестицій в основний капітал, що у два рази більше, ніж 2007 року. Іноземці вкладають кошти у технології виробництва продукції, у модернізацію та технічне переоснащення. Інвестиції прийшли з Німеччини, Прибалтики. Господарники з-за кордону взяли в оренду землі у Млинівському, Гощанському, Дубенському, Радивилівському районах. А відтак область стала більше вирощувати конкурентоспроможної продукції, котру продає не тільки в Україні, але й за її межами. Наприклад, експортовано 37,5 тисячі тонн ріпаку, 3,4 тисячі тонн кукурудзи, 1,2 тисячі тонн насіння зернових культур. Інтерес до нашої держави зріс тому, що ми маємо непогану базу. У нас хороші землі, рілля, сільськогосподарські угіддя, а от ефективно використати їх ми неспроможні, тому і йдуть до нас бізнесові структури з-за кордону.
– Мабуть, ще більший інтерес буде тоді, коли знімуть мораторій на продаж сільськогосподарських земель?
– А от цього ні в якому разі робити не можна. Землю не треба продавати. Я думаю, що держава має контролювати стан використання сільгоспземель. Не буде землі, не буде держави. От іноземці беруть її в області в оренду на п’ять-десять років. Так і надалі має бути.
– Як Ви вважаєте, яким має бути врожай 2009 року?
– Село і надалі сіятиме. Хоча криза для аграрного сектору ще тільки починається, і відчує він її восени, можливо, ще більше, ніж зараз.
Марія ДУБУК,
Рівненська область
Фото автора
| Comments: |
