Подружжя дубенчан побувало на «літаючій тарілці»?

 Ця історія схожа на казку. Чоловік та жінка (відповідно 35 та 30 років) побували в гостях на «літаючій тарілці». Втім, жителі міста Дубна Володимир та Ольга Воронежські, тренер з боротьби та продавець продовольчого магазину, затято доводять, що їхня зустріч з інопланетянами – правда. Заради істини вони погодилися пройти найсучасніші детектори брехні, незважаючи навіть на те, що перша ж «детекторна» спроба, проведена нещодавно у Києві, дала негативний результат: мовляв, історія неправдива. Зрештою, як зазначає Володимир Воронежський, по-іншому і не могло бути, зважаючи на те, що цей детектор був шоуменським – для телевізійної програми. «Нашим випадком зацікавилися іноземні дослідники»
 – Після того, як ми з дружиною потрапили в «інопланетянську халепу», – розповідає Володимир Воронежський, – одні вірили нам, хтось казав «брехня», інші називали диваками. Натомість ми з Ольгою добре знаємо, що це був не сон. Втім, доводити істину самотужки не збиралися. Аж поки не надійшла пропозиція від телевізійників, які знімали фільм «Обережно, НЛО!». Одна з умов зйомок – проходження тесту на детекторі брехні. І ми охоче погодилися на нього. А тепер дещо розчарувалися. Чому? Бо дослідження, як на мене, не ставило собі за мету визначити суть питання, а зробити з цього процесу шоу. Загалом ця машина була якось дивно настроєна, показувала, що я кажу неправду на завідомо правдиву відповідь, як-от – чи п’ю я воду? Та й запитань було не так уже й багато, щоб «добитися» правди, – вісім. Тепер же після цього «нервового та незрозумілого» детектора я вирішив пройти незалежне дослідження. Більше того, нашим випадком зацікавилися іноземні дослідники. Тож вважаю, що матимемо ще не одну технічну можливість довести свою правдивість.
Інопланетяни пропонували секс з їхньою жінкою
 А тепер, власне, про те, що спонукало до вищезгаданого тестування і широкого розголосу довкола сім’ї Воронежських, яка мешкає в одноповерховому будинку біля центральної частини міста Дубна. Минулого року, за словами Володимира, одного разу посеред ночі їх з дружиною «щось розбудило». Проснулися – і побачили яскраве світло. Вийшли на подвір’я: Ольга, накинувши халат, Володимир – у трусах та майці. Приблизно на стометровій висоті над будинком висіло щось подібне на круглу платформу, від якої і струменіло біло-фіолетове сяйво. Побачене неабияк налякало дубенчан. Вони не могли поворухнутися. А далі їх немов по спіралі почало втягувати всередину платформи. Подальший перебіг подій подружжя в один голос коментує так:
– Нас оточило понад десять істот, ріст яких був менше півтора метра. Гуманоїди мали по три пальці, великі очі та гладку сіру шкіру. Натомість один інопланетянин вирізнявся майже вдвічі більшим ростом. Його називали професором. Він був одягнутий у сріблястий одяг, а обличчя закривала темна маска, з-під якої долинав незвичний і водночас зрозумілий для землян голос. Від професора стало відомо, що прибульці – з «Туманності Андромеди». А ще він був вельми здивований, як у людях поєднується інтелект і почуття. Останнє, мовляв, для них зовсім невідоме і незрозуміле.
– Хтозна, можливо, зацікавленість людськими почуттями спонукала професора до незвичного і жахливого експерименту, – розповідає Володимир Воронежський. – Мою дружину відвели у закуток приміщення, а мене поклали на кушетку. Потім запропонували секс з їхньою жінкою. Це була така страшна істота, що не міг на неї дивитися. Потім інопланетянка зайшла в якесь коло, перетворилася на жінку, подібну до земних. Одночасно і мене, і дружину пройняв жах. Ольга почала голосно кричати. А я – вириватися з кушетки. До честі прибульців, вони не вдавалися до примусу. А потім почали вирішувати, як з нами чинити далі.
Прибульці пообіцяли навідатися  через два роки
– Зрештою, зголосилися повернути нас на землю. Але при цьому пообіцяли, що через років два знову навідаються. Цікаво також, що прибульці заклали в наших головах декілька передбачень. Одне з них – про пригоду, в яку потрапить один з наших родичів. Це передбачення уже збулося. Причому рівно у назначений час. Як ми повернулися додому? Я чітко бачив, як наближаємося до Землі, – констатує Володимир Воронежський, – зокрема у вічі впав дубенський замок, неподалік від якого – наш будинок. А далі – провал у пам’яті. Словом, прокинулись ми з дружиною об 11-й ранку. Ніколи раніше так довго не спали. Почувалися розбитими, наче вагон розвантажили. Голови боліли. Кілька днів про інопланетян не згадували. Думали, що здуріли або наснилося. Але якось я наважився на розмову. Мовляв, хочу тобі, Олю, щось розповісти. А вона мені одразу у відповідь: «Що – про інопланетян?..» І давай мені розказувати те, що мав я їй повідати.
Після візиту на НЛО життя дубенчан особливо не змінилося, якщо, звичайно, не враховувати той факт, що Воронежські відчули себе фізично досконалішими. Тепер, приміром, Володимир може згинати рукою кінці циганської голки, не заганяючи її у своє тіло. Щодо Ольги, то вона навчилася протвережувати за декілька хвилин п’яних людей.
Ще одна цікавинка – якось у нічному небі Володимир побачив пучок світла і сфотографував побачене на «мобільник». Каже, що то, вочевидь, ті самі прибульці… Втім, у цьому випадку дубенчанин не наполягає на категоричності. А ось у тому, що побував на «літаючій тарілці», абсолютно впевнений. Питання лише, як це довести, щоб усі повірили. Може, дійсно визначальними тут стануть подальші наукові дослідження.
Сергій НОВАК,
Рівненська область

• Нравится
•