Найбільше вступом до Євросоюзу у Польщі задоволені селяни

Генеральний Консул Республіки Польща у ЛуцькуТомаш ЯНІК

Генеральний Консул Республіки Польща у ЛуцькуТомаш ЯНІК

Минулий рік для української влади був показовим у прагненні здобути членство на право вступу до НАТО, що збільшувало шанси входження до Євросоюзу. Однак, як бачимо, ці шанси розвіялися, як осінній туман. А тим паче, фінансово-економічна криза показала, наскільки українські декларації далекі від реальності. Наші найближчі сусіди поляки чи не найбільші лобісти у питаннях, що стосуються вступу України до Європейського Союзу, адже вони прекрасно розуміють перспективність такого членства для нашого народу. Про це та інші питання, пов’язані з прагненням українців пов’язати своє життя з Європою, розмовляли з Генеральним Консулом Республіки Польща у Луцьку Томашем ЯНІКОМ.

– Цікаво, як складалася Ваша професійна кар’єра до призначення на посаду консула?
– Закінчивши історичний факультет Ягелонського університету, спецшколу для адміністративних чиновників у Варшаві, юридичний факультет університету у місті Лодзь, працював спеціалістом у департаменті міграції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Республіки Польща. Наше міністерство має більше проблем, ніж таке ж в Україні. Зокрема, до його компетенції належать питання міграції, переїзди іноземців у Польщу, прикордонні проблеми. Моя остання посада перед приїздом до Луцька – начальник відділу репатріації поляків з території колишнього Радянського Союзу. Польща проводила спеціальну програму, яка дозволяла їм переселитися на свою територію.
– Відомо, минув майже рік, як колишнім нащадкам польських родин надали право на отримання «Карти поляка». Хотілося б детальніше довідатися, хто саме може скористатися ним і які переваги у тих, хто отримує карту?
– «Карта поляка» діє з кінця березня минулого року. Хто може її оформити? Якщо один з батьків, дідусів (бабусь), чи двоє з прадідів (прабабусь) мали польське походження. Перевіряємо це на основі документів про народження, укладення шлюбу, де вказана національність. Окрім них, той, хто хоче отримати цю карту, повинен знати польську мову та традиції. Є чимало людей, які мають документи, але не знають мови та наших традицій – і їм відмовляють у видачі «Карти поляка». Власники «Карти поляка» мають можливість отримати довгострокову візу, навчатися, як громадяни Польщі, мають знижку на проїзд залізничним транспортом (37 відсотків), безкоштовно відвідують національні музеї, а при потребі отримують безкоштовну медичну допомогу. Словом, це привілеї, які повинні допомогти нашим співвітчизникам почуватися у Польщі максимально безпечно і вільно.
– Історія Польщі та України цікава й непроста. Проте зараз реально Україну найбільше підтримує польська влада. А як самі поляки ставляться до українців і оцінюють ту ситуацію, що склалася у нашій державі?
– І польські чиновники, і народ вболівають за Україну, бажають, аби вам пощастило у ваших справах, незважаючи на те, що було в минулому, про що ми теж не забуваємо. Ми хочемо будувати з Україною добрі відносини для нашого спільного майбутнього.
– Україна, а точніше значна частина наших громадян, прагне потрапити у Євросоюз, але, окрім прагнення, нам треба провести серйозну роботу. Чи відчули поляки зміни після входження до Євросоюзу?
– Рішення про те, чи вступати Польщі у Євросоюз, приймав весь наш народ на референдумі. За вступ було 53 відсотки населення, тобто значна частина висловилася проти вступу. Це ті, хто боявся змін. За останніми даними, на запитання соціологів, чи задоволені громадяни змінами після вступу у Євросоюз, ствердно відповіли майже 75 відсотків людей. Тобто це свідчить про те, що членство добре впливає на життя поляків. Цікаво, що найбільше боялися Євросоюзу селяни, а тепер вони найбільше задоволені. Чому? Бюджетом Євросоюзу фінансується багато програм, які підтримують їхню продукцію і також дозволяють модернізувати сільськогосподарські технології. Ним на різні підтримки сільського господарства, включаючи рибне, передбачено десь 60 відсотків коштів.
Ми готувалися до вступу майже 15 років. І це була серйозна підготовка. Щодо сільського господарства, то нам пощастило, що за часів комуністичної влади селяни мали свою землю і самостійно на ній працювали. Селяни і ті, хто мав вищу сільськогосподарську освіту, могли купувати її для господарювання. А також земля передавалася у спадок. А це вплинуло на подальшу ситуацію розбудови Польщі у 90-х роках минулого століття. Найбільш значними були реформи, які змінили механізм здійснення влади. Перша з них на початку 90-х років запровадила місцеве самоврядування на рівні гміни. Ця реформа була великим успіхом, бо люди відчули себе господарями там, де живуть. А місцева влада, обрана на прямих виборах, намагалася покращити добробут виборців. Одночасно було здійснено фінансову реформу, розпочато перебудову економіки держави – приватизувалося багато її галузей. Це дозволило створити біржу цінних паперів, що стала барометром економічного стану. Завдяки тим ґрунтовним і вдалим реформам стали можливими наступні, що змінили структуру влади, систему державного управління на усіх його рівнях, систему освіти та охорони здоров’я. Усі ці нелегкі зміни дозволяють польським громадянам почуватися сьогодні вільно в об’єднаній Європі.
– Які враження від України і українців за той час, що перебуваєте у нашій державі?
– Мав багато офіційних зустрічей, маю можливість спостерігати й за життям українців, тому можу сказати, що ви відкриті для інших. Багато людей прагнуть до Європи, готові до серйозних змін. Проте також багато й тих, хто чекає, коли їм розкажуть, що вони мають робити, хто не знайшов себе у новій ситуації. Це, як правило, ті, хто боїться всього нового. Поляки вважають, що нормальні демократичні відносини можуть бути там, де розвинуте громадське суспільство. Тобто коли люди беруть долю у свої руки і найперше змінюють життя у своєму будинку, на своїй вулиці, на роботі. Поляки більш активні, а у вас цієї активності не вистачає. Ви потребуєте більше ініціативних та рішучих людей, щоб змінювати своє життя  й життя інших на краще.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>