Знамениті «Пісняри» приписалися в Україні
Такі “Пісняри” зараз
“Пісняри” дебютували у 1968 році у Мінську, отож цьогоріч їм виповнюється 40 років. Втім, перший склад гурту, що став улюбленим для мільйонів шанувальників пісенного мистецтва, уже давно розпався, а на його місці утворилося відразу три колективи. І кожен з них вважає себе “піснярівським” правонаступником, взявши у свій репертуар найкращі пісенні твори.
Загалом фатальним для ансамблю став 2004 рік, коли Володимир Мулявін загинув в автокатастрофі. Тоді й постало питання, кому дістанеться бренд “Пісняри”. Своє слово у цій ситуації сказав і Президент Білорусі Олександр Лукашенко, заявивши, що збереження колективу буде найкращою пам’яткою Мулявіна. Передбачалося, що новим керівником ансамблю стане Леонід Борткевич, котрий також стояв біля витоків гурту. Проте відповідно до рішення Міністерства культури директором “Піснярів” став соліст ансамблю Валерій Скорожонок. Від такого повороту подій колектив збунтувався. А далі два десятка співробітників, включаючи технічний персонал, написали заяви про звільнення на ім’я заступника директора Ігоря Свєчкіна, отримали трудові книжки і виїхали на гастролі, при цьому оголосивши себе ВІА “Пісняри” імені Володимира Мулявіна.
– Тим самим ми зберегли світлу пам’ять про засновника істинно народного гурту, – розповідає директор ВІА “Пісняри” Ігор Свєчкін, – до того ж, цю пам’ять примножили піснею “Реквієм”, яку виконуємо на кожному концерті в пам’ять про Володимира Мулявіна. До існування інших “Піснярів” ставимося абсолютно спокійно: хай собі виступають на здоров’я. Їм своє, а нам своє робити. Наше головне завдання – донести до слухача виконавську майстерність на максимально високому рівні, і ми щасливі від того, що люд цінує наші старання. Одним з недавніх прикладів такого поцінування став “візит” на сцену (одразу після останнього концертного акорду) міністра культури Республіки Білорусь. Скажу чесно: ми були у шоці, – зізнається Ігор Свєчкін, – але не від того, що високопосадовець почав співати дифірамби на нашу адресу, а радше від того, звідкіля тут, в українському Моршині, взявся білоруський міністр. Пізніше з’ясувалося: він приїхав на тутешній курорт на лікування. А заодно не пропустив можливості завітати на наш гастрольний концерт. Отож і не стримався чоловік (звичайно, у хорошому значенні цього слова), щоб вийти на сцену і прирівняти “Піснярів” до славнозвісних “Бітлс”. А іншого разу нам довелося аж чотири рази виконувати на “біс” немеркнучу “Вологду”. Зрештою, повторно співати (на вимогу глядачів) доводилося більше десятка пісень з репертуару. Здебільшого тих, на яких, образно кажучи, виросло старше покоління. І концерти на Рівненщині у цьому сенсі не стали винятком.
Сергій Новак,
Рівненська область
| Comments: |
