СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ЖИВЕ НА ГУЦУЛЬЩИНІ
Поки Україна була бездержавною, український Миколай не мав своєї домівки. Нам нав’язували “Дєдушку Мароза”, який так і не прижився принаймні у західних областях. А Миколай тим часом таємно розносив дітям подарунки, даруючи радість та добро. Тепер уже і наш Миколай має домівку. У селі Пістині, що в Косівському районі на Івано-Франківщині, на території Національного природного парку “Гуцульщина” ось уже чотири роки діє туристично-мистецький комплекс “Маєток Святого Миколая”.
У кімнатах – старовинні листівки та ялинкові прикраси
Місце для Маєтку Святого Миколая вибране не випадково, адже цьому сприяє мальовничість гір і центр гуцульського мистецтва. Ініціатором проекту був колишній заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Микола Шкрібляк. У 2001 році він поїхав у Фінляндію до Санта-Клауса. Тоді визріла ідея зробити щось подібне у нас – казкове, цікаве, духовне. Наріжний камінь маєтку було закладено у 2004 році, а 2006-го відбулося його відкриття. Маєток працює цілий рік, де науковці парку охоче про все розповідають дітям, проводять екскурсії екологічними стежками.
У кімнатах двоповерхової дерев’яної споруди казкового вигляду велика колекція новорічно-різдвяних і миколаївських старовинних листівок, макети лісових звірів і комах, зразки стовбурів дерев і засушених листочків, фотографії Карпат, є ялинкові прикраси, яким понад 60 років. Буває, під час екскурсії хлопчики питають, чому немає прикрас у вигляді... танка, зброї. В опочивальні Святого Миколая на ліжку є три подушки: коли Миколай лягає на першу, то спілкується із самим Богом, коли на другу, то знає, якого подаруночка хоче кожна дитина, а коли лягає на третю, дізнається, у кого які проблеми. Оскільки святкують Миколая двічі в рік, то ця кімната має дві пори. Коли відкинути ковдру взимку – побачимо гарну поляну, на якій ростуть квіти, грибочки, зелена травичка.
У святого Миколая є три ангели-охоронці, і кожен з них має по книжці. Один – товсту, в якій записує дітей милосердних, і носить величезний мішок з подарунками. Другий має трохи меншу, де реєструє слухняних діточок. Третій носить пустунам різочки, але ця книжка тоненька, адже щоразу таких діток стає все менше.
Цікавою миттю для дітей є зустріч зі Святим Миколаєм (роль виконує провідний інженер парку “Гуцульщина” Віталій Ходан). Минулого року на свято Миколая з’їхалася дітвора з усієї України. Зранку Миколай на святково запряжених кіньми санях розвозив діткам подарунки. Священики освятили приміщення Маєтку і відправили Богослужіння. Потім лунали пісні, вірші, колядки. Розпалили миколаївську ватру, навколо якої поставили стільці дванадцяти чеснот: мудрості, справедливості, сміливості, поміркованості, покірності, щедрості, чесності, любові до ближнього, помірності, терпеливості, старанності, працелюбності. Діти спалюють різочки на ватрі, стають всі в коло і колядують, а потім складають ручки і просять Бога про те, щоб він послав їм, їхнім батькам і всім людям здоров’я.
В українського Миколая побувало багато гостей. У 2006 і 2007 роках приїхав Карл Лацко – словацький Мікулаш. Були делегації з Польщі, Естонії, Молдови, Італії, Німеччини і всієї України, а також поодинокі відвідувачі і туристичні групи. Але Миколай не тільки приймає гостей у себе, але й сам їздить у гості. У 2006 і 2007 роках офіційна делегація на чолі з Миколаєм їздила у гості в “Усадьбу Дєда Мароза” в російське місто Устюг. Цього року знову мають запрошення.
Найбільше у парку турбує велика проблема з фінансуванням. У Маєтку є благодійна скринька, і це трохи покриває витрати. Часто допомагають батьки, які приїжджають з дітьми на свято. Залучають церкви і християнські організації. У цьому році Маєток має замовлення з Чернівців від однієї туристичної фірми. Вони хочуть привезти 20 грудня 40 дітей з Києва. Постійних благодійників поки що, на жаль, нема.
У листах діти просять, «щоб мама знайшла тата»
До Святого Миколая від дітей з усієї України надійшло понад шість тисяч листів. Вони бувають різними – від звичайнісіньких побажань і до серйозних проблем. Діти просять цукерки, печиво, книжки, конструктори, мобільні телефони і навіть комп’ютери, а дехто – одяг, навіть вказуючи розмір. Часто просять здоров’я для себе і своєї родини, щоб батьки перестали сваритися, щоб мама знайшла тата.
Миколай власноруч відповідає на всі листи, висилає поздоровлення, має свою печатку. У 2007 році було відібрано близько 40 найбільш проблемних послань, коли діти дійсно потребували матеріальної допомоги, і, домовившись у греко-католицькій церкві у Косові, напередодні Різдва листи почепили на ялинку. Кожен бажаючий вибирав собі якогось і від імені Миколая посилав гроші, книжку чи іграшки. Бувають кумедні і по-дитячому філософські листи. Наприклад, від Антона з Одещини: “Добрий день, святий Миколаю! Пише до Вас Антон. Як Ваші справи? Ви здорові чи ні? Бо я хвилююся, чи Ви зможете до мене прийти. Якщо ні, то хоч надішліть подарунок”. Пишуть не лише маленькі діти, але й уже майже дорослі. Дарина Коваленко з Полтавщини: “Незважаючи на свій дорослий вік (13 років), я продовжую вірити в чудеса. А особливо вірю у Вас, святий Миколаю. Не знаю, що попросити, бо іграшками не бавлюся. Може, якийсь сувенір. Найбільше я люблю солодощі”. Часто діти у листі не вітаються. Навіть не кожна дитина пише вручну, а на комп’ютері. Написані ж власноруч листи набагато приємніші.
Юрій АТАМАНЮК,
Івано-Франківська область
P.S. Може, хтось захоче написати листа до Святого Миколая, тому вказуємо його адресу: Маєток Святого Миколая, вул. Дружби, 84, місто КОСІВ, Івано-Франківська область, 78600. Тел.: (03478) 2 85 50; 2 22 23. Тел/факс 4 95 69. E-mail.: oleksa_dovbush@yahoo.com
| Comments: |
