У школі, де чотири учні, другий рік немає світла
Четверо діток у школі
Їдемо сільською вуличкою, шукаємо школу. В центрі біля магазину група чоловіків різного віку жваво похмеляється і ділиться враженнями про “активний відпочинок” у вихідні. Долітають уривки фраз: “Але ми вчора і дали...”, “Йому більше не наливайте...” Поряд з магазином руїни якоїсь будівлі, схожої на клуб. Ніби й не було війни, але приміщення знищили. Це ж не приїхали якісь мародери із сусіднього району, а зробили свої, місцеві варвари.
Нам підказали, що школа знаходиться в приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту. Виділили одну кімнату. Під стіною стоять чотири дитячі велосипеди. Заходимо в теплий клас. Дітки встають і голосно вітаються: “Добрий день!”
Молода 22-річна вчителька Галина Володимирівна Денисюк у цій маленькій школі працює другий рік. Вона закінчила Рівненський економіко-гуманітарний університет за спеціальністю “Вчитель початкових класів і практичний психолог”. Живе у Кузнецовську, щодня добирається в село на роботу. У школі, крім вчительки, ще є техпрацівниця, яка палить у грубці й прибирає.
Знайомимося з дітками, які з цікавістю поглядають на незнайомців.
Оленка і Софійка навчаються у першому класі, Тарас – у другому, а Оксана – у третьому. Тут до кожного учня індивідуальний підхід, тому всі вчаться добре. Цього року троє діток закінчили четвертий клас і навчаються у Любахівській школі. У 2009-му має прийти один школярик у перший клас.
– Раніше тут працювала моя колега Світлана Петрівна, яка зараз перебуває у декретній відпустці, – розповідає Галина Володимирівна. – Вже виникало питання про закриття цієї школи. Але тоді потрібен шкільний автобус, щоб возити маленьких діток в Любахи. Поки вчимося, а там буде видно.
З дозволу вчительки ми сфотографували школярів. Коли для кращого освітлення попросили увімкнути світло, то з’ясувалося, що його немає. Як нам пояснила Галина Володимирівна, незважаючи на неодноразові звертання у районний відділ освіти, так ніхто і не приїжджає, щоб відремонтувати електропроводку в класі. А сільський голова Степан Са-лімуха зазначив, що це не його компетенція. Тому вже другий рік у цій маленькій школі немає світла. Виникає закономірне запитання: то в чиїй компетенції ремонт проводки у класі? До кого потрібно звернутися, щоб вирішили це дріб’язкове питання? Невже повинен втрутитися керівник відділу освіти?
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
