Енергозбереження по-ківерцівськи
Після чергового подорожчання газу проблема енергозбереження залишається однією з найактуальніших в нашій державі. Приймаються урядові програми, проводяться різноманітні семінари, вивчається світовий досвід. Але дуже багато залежить від того, як спрацює виконавча влада на місцях. Ківерцівський район залишається лідером у запровадженні енергозберігаючих технологій. Про досвід енергозбереження розповів відомий на Волині господарник, голова Ківерцівської районної державної адміністрації Леонтій Кричкевич.
– Леонтію Дмитровичу, Ви один з перших в нашій області показали приклад і зробили практичні кроки у запровадженні енергоощадних технологій.
– У 1997-му році мене призначили головою Маневицької районної державної адміністрації. Тоді багато будівель опалювалися рідким паливом. Різке зростання цін змусило шукати альтернативу. Вперше розпочали запроваджувати твердопаливні котли. Хочу підкреслити, що житомирський котел фірми “Крігер” під №1 встановили у Маневицькій районній лікарні. Спочатку як експериментальний зразок, адже він працював на тирсі та торфокрихті, тонна якої тоді коштувала 17 гривень і опалював приміщення площею понад 8 тисяч квадратних метрів. Це дало нам можливість на зекономлені кошти розпочати заміну вікон на склопакети. Почали встановлювати такі котли в освітніх закладах. За кілька років повністю відмовилися завозити вугілля. Встановили два десятки котлів, які працюють і сьогодні.
– З чого Ви розпочинали, коли очолили Ківерцівський район?
– У липні 2006 року мене призначили головою Ківерцівської районної державної адміністрації. Я уважно вивчив видатки на паливо, і цифри мене неприємно вразили. Коштів виділялося чимало, але люди скаржилися на те, що в приміщеннях холодно, тому що використовувалося неякісне вугілля. Перший економний котел встановили у школі в селі Озеро. Наведу тільки цифри. Якщо раніше на опалення цього навчального закладу витрачали від 50 до 70 тисяч гривень, то перший рік з новим котлом – 2 тисячі 900 гривень. У мене по кожній школі району є розрахунок витрат на паливо. Тому такі котли ми почали встановлювати і в інших школах у селах Липне, Холоневичі, Берестяне, Журавичі, Тростянець. Всього за два роки в районі замінили 30 котлів і зараз їх встановлюємо. Ми не надаємо перевагу якомусь одному типу. Житомирські котли, які працюють на тирсі і торфокрихті, розраховані на площу понад 3 тисячі квадратних метрів. Зараз використовуємо також котли спільного підприємства “Кальвіс”, що працює в Ковелі. Вони розраховані на опалення приміщень площею від 1500 до 2 тисяч квадратних метрів. Встановлюємо їх у дитячих садочках, будинках культури. Тільки за минулий рік завдяки новим енергозберігаючим котлам у закладах освіти зекономили 600 тисяч гривень, які знову направили на енергозбереження. Не залишаються байдужими до цих проблем і місцеві ради. Хочу подякувати сільскому голові Жидичина Олегу Данкевичу, який за рахунок коштів сільської ради придбав газовий котел для школи, але він також буде опалювати і будинок культури. До проблеми енергозбереження потрібно підходити комплексно. Тому проводимо заміну вікон на сучасні склопакети. Сподіваюся, що до кінця року у районній лікарні ми цю роботу завершимо. В Олицькій лікарні і поліклініці вже повністю замінили вікна. Багато зроблено у Цуманській лікарні, в Дернівській лікарській амбулаторії, на медпунктах у селах Сапогів, Прилуцьке, Муравище. Така наша стратегія.
– А що робити зі старими, ще радянськими теплотрасами?
– Минулого року перейшли ще на один етап в енергозбереженні, розпочали заміну старих теплотрас на попередньо ізольовані труби. Їх для нас виготовляє місцевий підприємець Ігор Дмитрук. Раніше такі труби потрібно було завозити з Львівської області. Там, де ставимо нові котли, відразу міняємо й теплотрасу. Звичайно, це дороге задоволення, але воно того варте.
– Незважаючи на дорожнечу, мешканці сіл активно проводять газ у свої домівки. Наскільки газифікований район?
– Газифікація Ківерцівського району йде повним ходом, навіть найвіддаленіші села: Берестяне, Холоневичі, Липне. Люди хочуть мати газ і жити комфортно. Життя їх навчить економити. Газифікуються також населені пункти Олицької селищної ради. Практично весь район охоплений газифікацією. Але хочу підкреслити: на газ жодна котельня району не буде переведена. Він дуже дорогий, а торфу у нас вистачить надовго. У Журавичах колись був торфобрикетний завод. Його довели до банкрутства, і він практично ліквідований. Але у нас ще є великі запаси торфу, особливо на території Сильненської сільської ради. Вже велася розмова з концерном “Укрторф”, щоб залучити державні інвестиції. Навіть не обов’язково виготовляти брикети, можна робити гранули чи підсушувати торф. Щоб опалювати заклади соціальної сфери, ми стараємося використовувати місцеву сировину. Минулої зими Ківерцівський лісгосп робив дерев’яну щепу, з якої виготовляють тирсоплити. Ми пробували опалювати щепою сільські школи в Звірові та Сокиричах. Такої деревини у нас достатньо, адже заліснено 42 відсотки території району.
Леонтій Дмитрович Кричкевич
Народився в селищі Олика Ківерцівського району Волині у 1949 році. У 1971-му закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю “Агроном”. Працював у колгоспі імені Суворова Маневицького району агрономом та заступником голови колгоспу. Двадцять років очолював колгосп “Світанок,” у який входило три села: Копилля, Грузятин і Боровичі. З 1997-го до 2005-го очолював Маневицьку райдержадміністрацію. З липня 2006 року – голова Ківерцівської районної державної адміністрації.
Кость ГАРБАРЧУК
Волинська область
| Comments: |
