Українські Оксанки чи американські Барбі?
Наталія Борисюк зі своїми ляльками-україночками
Не секрет, що через «загальмованість» національного виробника на прилавках дитячих магазинів сьогодні переважає іноземний товар. Першу скрипку грає, звісно, китайська продукція. Низькоякісна, вона, на жаль, часто буває ще й небезпечною для малюків. Чому наші діти обмежені у виборі іграшок – яскравих, оригінальних, не шкідливих для здоров’я? Це питання поставила собі тернопільська художниця Наталія Борисюк і взялася створювати ляльки у суто українському стилі.
Свою мистецьку студію за відсутності великої майстерні тернополянка влаштувала у квартирі батьків. Місця малувато, але для втілення ідей вистачає. Після того, як в уяві вималюється типаж майбутньої ляльки, пані Наталія береться за ножиці і голку. Кроїти одяг для чергової «Оксанки» найскладніше, зазначає майстриня, адже доводиться мати справу з делікатними шматочками тканини.
На створення однієї ляльки йде два-три дні. «Одягнувши» її у національний стрій, Наталія Борисюк купує прикраси, котрі мають завершити образ, – квіти, стрічки, бісер. У своїх моделях жінка використовує лише галицькі візерунки. Знаходить їх у спеціалізованій літературі. Мозаїка галицької вишиванки настільки багата, що за шість років свого захоплення тернополянка жодного разу не повторилася у розмаїтті костюмів для «Оксанок».
– Раніше вибрати пластмасову основу для ляльки було складно, магазинні пупсики для моїх моделей не підходили, – каже пані Наталія. – Зараз із цим простіше, були б лише кошти.
Коли кілька років тому прилавки українських крамниць заполонили славнозвісні Барбі, Наталія Борисюк придбала одну таку, змоделювала для неї український стрій, прикрасила голівку стрічками і трояндами, пошила чобітки, оздобила костюм бісером. Цю першу україночку на американській основі пані Наталія подарувала подрузі. А згодом, за порадою мами, стала «переодягати» й інших Барбі. У майстрині з Тернополя є свої рекорди. Так, одна з її моделей мала майже півметровий зріст, інша була розміром із запальничку.
Українську ляльку Наталії Борисюк можна придбати за 50-200 гривень біля тернопільського Кафедрального собору. Якщо зважити, що магазинна штампована цяцька коштує 70 гривень і більше, то ціна Наталиної ручної роботи є не такою вже й високою. Втім, для середньостатистичної тернопільської сім’ї це все одно значна сума, тому купують красунь здебільшого фірмачі для оздоблення своїх офісів, багатенькі іноземці або наші туристи, які вирушають за кордон. Останніми роками попит на «національне» суттєво зріс.
Світлана Клос,
м. Тернопіль
Фото Інни Приступи
| Comments: |
