Дочка вбила матір держаком лопати
Підпис відсутній
Жінка орала, косила і... грубки мурувала
Галя нічим особливим серед своїх однокласників не вирізнялася. За словами директора Нововижівської ЗОШ Володимира Капітанця, була тихою, спокійною, навчалася посередньо. А жила родина Систалюків, як і більшість у селі. Коли помер батько, усі клопоти по господарству лягли на плечі дружини та доньки, котрій до тридцятип’ятирічного віку так і не вдалося зустріти своє щастя.
Не зогледілася, як збігли літа. Але саме відтоді ніби чорна пелена покрила її голову. Галя стала нервовою, нестриманою, інколи навіть агресивною. Масла у вогонь підливала і щоденна важка праця по господарству, яку вона змушена була тягнути на собі, бо мама Ольга Платонівна постаріла і вже нездужала швидко і вправно поратися у полі та біля худоби. Жінки постійно тримали коня, по три корови, биків. Галина самотужки орала, косила на всю велику череду, ні до кого не звертаючись по допомогу.
А кілька днів тому Систалюки надумали переробити в оселі грубку. Галині довелося стати муляром. Привезеної глини не вистачало, і 22 жовтня жінки зібралися в урочище Дубина. Благополучно добралися за село. Мати прив’язала коня, а дочка пішла шукати, де краща сировина на грубку. Коли Ольга Платонівна підійшла до Галини, щоб порадити їй, як краще справитися з роботою, виникла сварка. Дочка вхопила лопату і чотири рази вдарила держаком стареньку з такою силою, що той переламався. Мати впала. З голови потекла кров, а сама Ольга Платонівна почала хрипіти. Не тямлячи себе, Галина вхопила лопату і поїхала додому, щоб відремонтувати знаряддя праці. Згодом повернулася в Дубину. Підійшла до матері, яка вже посиніла. Втягла її на воза і повезла додому. За старим кладовищем, де у Систалюків був город, віз добряче струснуло, і бездиханне тіло впало на дорогу. До хати було недалеко, але Галина зупинила коня і пішла до сусідів. Від них зателефонувала в міліцію та лікарню, зізнаючись, що вбила матір. А коли повернулася до неї, почала тягнути до власної хати, щоб покласти на ліжко. За цим заняттям застали Галину Систалюк правоохоронці, які приїхали за викликом.
Усе це жінка розповіла слідчому місцевого райвідділу міліції Миколі Петручику, який займається розслідуванням кримінальної справи, порушеної за даним фактом.
Жили заради корів і биків?
– Чи є Галина Систалюк, 1973 року народження, осудною, встановить психіатрична експертиза, – каже слідчий. – Починаєш її допитувати, вона то плаче, то сміється, то танцює. Підозрювана усвідомлює, що накоїла, і все пояснює тим, що її “мотає” якась невидима чорна сила, що по голові в неї щось бігає, що зв’язана з дияволом і таке інше. Чому била і вбила матір? Бо та не виявляла до неї ласки і тепла, не жаліла, а лишень заставляла до роботи. При затриманні в оселі Систалюків виявили 22 тисячі гривень.
Про те, що із психікою Галини Систалюк не все гаразд, на повен голос у селі заговорили вже після трагедії.
– Рік тому ми звертались у міліцію, щоб там вжили заходів до підозрюваної, – каже нововижівський сільський голова Тетяна Шевчук. – Але якщо від родичів заяви немає, то що можуть зробити правоохоронні органи? Те, що жінка була замкнута, била матір, погрожувала сусідам – не таємниця.
– Покійниця – моя двоюрідна сестра, – розповідає Іван Левчук. – Чому вона не віддала дочку на лікування, а намагалась “закривати” її, я теж не розумію.
– Якось після чергового дебошу до Систалюків приїхала міліція, – пригадує директор школи Володимир Капітанець. – Галина вхопила вила і влізла на вишки із сіном. Мати боялася, що вона її вб’є. На жаль, так і сталося. Боялися її погроз і сусіди, адже лякала, що спалить. Такій людині вчинити щось подібне не важко.
Поки трагедія у Новій Вижві обговорюється чи не в кожній сільській хаті, дехто вже давно поставив Галині діагноз, якого немає в кримінальному кодексі України – одержимість. Але цього не може констатувати навіть місцевий священик, адже ні Галина, ні її шістдесятичотирирічна мати у церкву не ходили. Та можна сказати з впевненістю: Галина порушила не лише одну з головних Божих заповідей: “Шануй батька свого…”, а й іншу, у якій сказано: “Не убий”.
Наталія ЛЕГКА,
Волинська область
| Comments: |
