Медок з Радивилівщини передають навіть в Америку
Серйозно займатися траволікуванням родина Валецьких почала, долаючи власну біду. Батько Ігоря Євгеновича у 1944-му повернувся з фронту без обох рук по лікоть. Але він був наполегливим і в житті багато у чому навіть випереджав здорових людей. Закінчив інститут, працював у школі вчителем історії, директором, був сільським головою. Вдома теж давав раду господарству. За допомогою власноруч виготовлених пристроїв копав город, прилаштував для себе тачку і триколісний мотоцикл. Та коли йому робили операцію на апендицит, занесли гепатит і відправили додому без надії на одужання. Повернувся до нормального життя Євген Миколайович завдяки материнським рецептам. Одужавши, він став допомагати односельчанам, котрі мали подібні проблеми. А потім до Євгена Валецького почали приїжджати з усіх усюд, до того ж, уже з різними хворобами. Провівши кілька експериментів, травник винайшов оптимальні ліки – виготовляв настоянки не на водній чи спиртовій основі, а на меду, бо він найкраще зберігає корисні властивості трав. Окрім того, це єдиний продукт, який проходить будь-яку мембрану, потрапляє у кожну клітину.
Ігор змалечку допомагав татові у зборі трав, тож знався на них добре. Навіть вчитися у Луцький педагогічний інститут пішов за спеціальністю “Біологія”. Зараз викладає цю науку у сільській школі. Та бути травником Ігор Євгенович не дуже хотів. Змусили батькові пацієнти, які вже почали лікуватися, і зупинятися на півдорозі для декого було просто небезпечно.
Коли Ігор Валецький сам почав займатися траволікуванням, зіштовхнувся з однією проблемою. Довелося відмовитися від пасіки, адже у нього сильна алергія на укус бджоли. Нині травник має постійних постачальників меду.
Перейнявши справу у батька, Ігор Валецький значно її вдосконалив. Вивчає чимало літератури. Лікує аденому простати, простатит, енурез, мастопатію, молочницю, хвороби суглобів та кровоносної системи. Допомагає полегшити страждання хворим на епілепсію.
– Не так давно багато цікавого дізнався про звичайні бур’яни. Ми їх сприймаємо як сміття, а вони мають дуже багато корисного. Лише за цей рік до свого арсеналу я додав вісім трав, і дія моїх ліків стала ефективнішою, – розповідає Ігор Валецький.
Збирає трави Ігор Євгенович на рідній Рівненщині. За деякими рідкісними приїжджає на Волинь. Особливо багатим на рослинний світ є район Шацьких озер.
По ліки у Підзамче приїжджають люди й з Росії. Є пацієнти навіть з дальнього зарубіжжя – Іспанії, Італії та Америки. Їм ліки надходять поштою або доставляє кур’єрська служба.
Спілкується цілитель і з іншими травниками. Більше того, деякі колеги визнають, що методика Ігоря Євгеновича ефективніша, ніж їхні власні. Один травник зі Львівщини навіть сам захотів спробувати ліки Валецького від аденоми простати. Після завершення курсу він пішов перевірити результат у лікарню. Медики були здивовані – простата дідуся була як у 40-річного чоловіка.
Витягнув з того світу жінку, над якою експериментували італійські лікарі
Береться Ігор Валецький і за лікування однієї з найстрашніших хвороб людства – раку. В основному звертаються люди, яких вже відправили помирати. Як каже цілитель, таке лікування дуже складне і залежить від дисциплінованості самого хворого. Курс лікування від ракових захворювань за методикою Ігоря Валецького триває від шести місяців до півтора року. Але перерва у прийомі ліків бодай на один день зводить усе нанівець. Ще одна проблема – сприйнятливість організму до трав. Якщо одна із 47, а саме стільки їх входить до протиракового комплексу, викличе алергію, то результату теж не буде.
Одного разу до Валецького привезли жінку. Вона була в Італії на заробітках, попрацювала лише два тижні і потрапила у лікарню. У неї виявили фіброму. Лікувати італійські лікарі почали аж надто наполегливо. На українці випробовували нові хімічні препарати, перевіряли різні теорії. За однією з них, раковим клітинам для розвитку потрібен кальцій. Якщо його виводити з організму, хвороба не зможе розвиватися. Ін’єкції з відповідним препаратом робили жінці. Після нього кістки ставали настільки гнучкими, що, наприклад, пальцями можна було торкнутися до ліктя тієї ж руки. Фінал міг би бути фатальним, якби жінка не відмовилася від подальшого лікування і не повернулася на батьківщину. Коли вона виписувалась з лікарні, у неї в картці було зазначено 63 різноманітні “хімії”. В Україну жінку доставили літаком за рахунок клініки.
– Коли я побачив її вперше, подивився на живіт, хотів відмовитися. Бо за лікування вагітних я не беруся. Та жінка пояснила, що у неї так печінка розбухла, – розповідає Ігор Євгенович.
На той момент живіт у жінки був, як на 5-6 місяці вагітності. Оскільки більшість трав, які Валецький використовує у своїх ліках, отруйні, існувала загроза, що й без того хвора печінка не витримає. Після кількамісячного лікування зв’язок з пацієнткою втратився. Але пізніше вона зателефонувала з Нью-Йорка, куди виїхала на заробітки.
Ігор Валецький зізнається, що може допомогти не всім. Тим і відрізняється від різноманітних знахарів, які займаються заробітчанством на чужому горі. Якщо пробна партія ліків не дала результату чи викликала алергію, пан Ігор одразу каже пацієнтам, що безсилий. Хоча таких випадків, як запевняє сам цілитель, буває не так і багато.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Рівненська область
Comments: |