За «парти» сіли… бабусі з дідусями
Підпис відсутній
У перший навчальний день до свого Університету прийшло понад сто сивочолих спудеїв Ковеля. Новеньким видали квитки слухачів. На документах, засвідчених печаткою “вузу” та підписом ректора, вказані прізвища та імена слухачів, домашні адреси та номери телефонів. Привітати студентів прийшла міська влада Ковеля, гості зі столиці, навіть делегація з Польщі. Куратори цього дня не читали лекцій – було урочисте відкриття академічного року зі святковим концертом і солодощами.
Університет ІІІ віку було створено восени 2005 року як структурний підрозділ територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян міста. Він має свій Статут, емблему, прапор, а також гімн, авторами якого є самі ж слухачі. Керують навчальним процесом ректор, проректор, куратори факультетів. Ніби все, як у звичайних вузах. Тільки ж студенти тут не такі юні, яких ми звикли бачити у стінах вишів, всі вони – пенсіонери. Наймолодшій Валентині Нестояновій цьогоріч виповнилося 57, найстарша Валентина Кулагіна має вже 85!
Навчатимуться бабусі з дідусями на чотирьох факультетах. Вже 10 жовтня їм прочитають перші у навчальному році лекції. Триватимуть вони всього по 40 хвилин. Куратори кажуть, що і стільки часу висидіти на “парах” багатьом пенсіонерам втомливо, їм потрібна перерва. Хоча дехто умудряється опановувати відразу кілька програм!
Найпопулярніший – факультет основ медицини. Тут зна-йомляться з головними правилами надання першої медичної допомоги, студіюють основи та здобувають практичні навички з охорони здоров’я. Як і годиться, студенти ведуть нотатки, бо ж всієї інформації в голові не втримати. Слухачі соціально-правового факультету розробляють рекомендації щодо своєї ж соціально-правової захищеності. Вони також отримують необхідну юридичну допомогу.
З неабиякою охотою сивочолі студенти відвідують факультет фізичної реабілітації. Адже тут сформовані фізкультурно-оздоровчі групи, які займаються під керівництвом досвідченого тренера, майстра спорту СРСР Олени Клімашевської. Окрім виконання лікувально-фізичних вправ у спортивній школі, пенсіонери безкоштовно відвідують плавальний басейн.
Ази музичного мистецтва, вокал, хоровий спів, історію художньої літератури, живопису, архітектури опановують слухачі мистецького факультету. Тож, мабуть, не випадково між собою студенти називають цей “виш” “клубом за інтересами”.
– Університет ІІІ віку – у нас не освітній, а безстроковий навчальний заклад, – розпо-відає завідувачка відділу со-ціально-побутової реабілітації територіального центру Марія Михайлевська. – Все залежить від наших студентів – наскільки їм вистачить бажання і здоров’я. Ми не видаємо ні дипломів, ні сертифікатів по завершенню слухання тих чи інших курсів. Головна мета – соціальна реабілітація людей похилого віку: когось побачити, себе показати. Для них це дуже важливо.
Двері Університету ІІІ віку відкриті для усіх бажаючих. Тут не потрібно складати екзаменів, борючись за право стати його слухачами, – конкурсів серед абітурієнтів не влаштовують. І оцінок по закінченню семестрів не ставлять. Головне – мати бажання здобути знання.
Фінансується робота цього унікального в Україні навчального закладу за рахунок коштів, які виділяються з міського бюджету і завдяки спонсорській допомозі.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
| Comments: |
