Картопля є, а збути її немає де?
Волинь має чимало сортів картоплі
Як зазначив Анатолій Аршулік, начальник обласного управління агропромислового розвитку, сьогодні виробництво картоплі на Волині сягає мільйона тонн. Це добре, однак турбує інше питання – зі вступом України до СОТ селяни повинні навчитися вирощувати ті сорти, котрі будуть конкурентоспроможними та якісними. Інакше закордонна продукція заполонить наш ринок.
– Наприклад, у Ратнівському районі є підприємство з переробки картоплі, однак воно працює не на повну потужність, оскільки немає потрібних сортів бульб, – зазначив керівник управління.
Віталій Пахольчук, директор Волинського інституту АПК наголосив, що селяни мало обізнані й про шкідників картоплі. Наприклад, з фітофторозом, при якому втрачається від 10 до 60 відсотків врожаю, вони ще борються, обприскуючи картопляні поля. А от про золотисту нематоду, яка набула поширення останні 10 років, зовсім нічого не знають. А цей шкідник вражає, насамперед, кореневу систему. І втрата врожайності може сягнути аж 90 (!) відсотків. Який вихід? Знову ж таки дбати про насіння, придбавши нематодостійкі сорти картоплі.
Гайківський сільський голова з Ту-рійського району Анатолій Жолоб зауважив, що в їхній сільраді 80 селянських господарств займаються вирощуванням картоплі, реалізовуючи за сезон до 200 тонн. Люди придбали техніку: мають 40 тракторів, чотири комбайни, копачки. Сім’ї, котрі працюють в полі з мотикою – рідкість. А відтак є господарства, які живуть з доходів від продажу по 20-30 тонн бульб, розводячи до 30 сортів картоплі. Звісно, допомагає дорадча служба, люди охоче їздять на різні семінари. Існують лише труднощі зі збутом. Цю проблему піднімав й Бужанський сільський голова з Горохівського району Василь Шевчук, котрий сам вирощує картоплю на 10 гектарах. Він розповів, що після розпаду колгоспу 70 відсотків населення сільської ради вирішило займатися картоплярством. У людей є вісім картоплезбиральних комбайнів (деякі сільгосппідприємства не можуть похвалитися такою кількістю техніки). Він наголосив, що головне у картоплярстві – це ціни на продукцію. І, звісно, сорти. Якщо в кожному селі вирощуватимуть певний вид бульб, легше буде сформувати партію товару. Тоді кожен селянин не спродуватиме її мішками за безцінь. Насіння на Волині є, от тільки чи організовуватимуться селяни в кооперативи з виробництва картоплі, чи буде створена інфраструктура аграрного ринку, чи буде масовий збут бульб через такі об’єднання? Поки що селяни звикли працювати кожен в своєму господарстві. Вони вивозять свою продукцію на ринки або продають перекупникам, які й встановлюють ціни. Коли ж самі трудяги диктуватимуть на ринку ціну на сільгосппродукцію – молоко, картоплю, м’ясо? Поки що учасники зібрання вирішили направити лист Кабінетові міністрів щодо підтримки розвитку галузі картоплярства. Вносилась пропозиція створити за зиму в усіх районах насіннєві господарства, щоб люди не їхали за тридев’ять земель шукати нові сорти, а змогли придбати їх на території району.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
