Хвороба, якої всі соромляться…
Микола КАРАБАН
Геморой вилікують і без скальпеля
Проктологія – це розділ медицини, яка вивчає хвороби прямої кишки. Вибрати таку спеціалізацію, як каже Микола Іванович, йому Бог поміг. І з 1986 року він незмінно очолює проктологічне відділення в обласній лікарні. Виявляється, у кишечнику може виникнути понад 65 хвороб, і жодну з них не можна затягувати.
Найпоширеніше захворювання – це, звичайно ж, геморой. Останнім часом завдяки новим методикам лікування більшість хворих можуть вилікуватися навіть без хірургічного втручання. За умови, що людина не затягнула геморой аж до четвертої стадії.
– Малоінвазивні методики, які ми нещодавно почали застосовувати, – розповідає Микола Карабан, – вилікують геморой та тріщини амбулаторно, без втрати працездатності. Туди входить лазеротерапія, апарат накладання латексних кілець, хіміо-електрична та склеротерапія тощо. І як уже свідчить статистика, з усіх хворих на геморой лише кожен 10-11 пацієнт потребує хірургічного втручання. Якщо перераховувати найбільш популярні проктологічні недуги, то у нас багато хворих з норицями прямої кишки. Дуже великих проблем завдають тріщини або так звані щілини відхідника. Через щоденні потреби людини, які та мусить справляти, вони дуже швидко переходять у розряд медикаментозно невиліковних. Тут зарадити може лише операція. Є також неспецифічний виразковий коліт, дифузний сімейний поліпоз, який вражає цілі родини та потім обов’язково переходить у злоякісні пухлини. Ну і, звичайно, найстрашніше – рак.
Кров після випорожнення, переймисті болі в животі та прямій кишці, часті випорожнення, тягнучі болі, тенезми (коли, наприклад, у туалет тягне, а немає чим) – це перші симптоми будь-якої проктологічної недуги, у тому числі раку. До речі, медики диференціюють кров: буває вона чорного кольору, вишневого та світло-червоного. Чорна свідчить про ураження шлунку, вишнева – кишечника, а яскраво-червона – прямої кишки, відхідника. Треба обов’язково стежити за своїм здоров’ям, адже 50% людей, у яких виявлено рак четвертої стадії, поплатилися за несвоєчасне звернення до лікарів.
– Пригадую пацієнта, якого направили до мене з іншої лікарні на перевірку лише з одним симптомом – два місяці температурив, – каже Микола Іванович. – Огляд показав, що що у нього рак сигмовидної кишки, яка вже почала розпадатися. Саме тому температура й трималася. Але, Слава Богу, результат операції був просто чудовий. Вже десять років відтоді минуло, а й досі у чоловіка все добре.
Розплачуємося за м’які крісла та м’ясо з білим хлібом
До речі, навіть пекельний біль, який супроводжує майже всі проктологічні хвороби, не завжди може змусити людину прийти до лікаря. Сором’язливість подекуди тримає вдома до останнього. І дуже часто хворі досиджують до того, що потрапляють до лікарів із задавненими хворобами. Навіть той самий гострий парапроктит (а він може проявлятися зовнішніми пухлинами біля ануса – авт.), який з дня в день збільшується, іноді збирає до склянки гною, неймовірно болить, не є для деяких приводом для зустрічі з проктологом. Якось одного пацієнта навіть принесли у відділення: через гнійний парапроктит та супроводжуючий біль не міг навіть з ліжка встати. Дотягнув свою болячку до того, що вона дала ускладнення на серце, бо гній прорвався всередину, до нирок, діафрагми, інтоксикував весь організм. Чоловіка витягнули буквально з того світу. Почули ж виправдання: соромно було одразу звернутися...
Микола Іванович пам’ятає пацієнта, якому зробив мінімальну операцію із максимальним успіхом. Цей молодий чоловік важив тоді 30 кілограмів – просто скелет. Він мав ускладнення після апендициту, почався перитоніт. Робити потрібну у таких випадках велику операцію (мається на увазі видалення майже двох метрів кишечника – авт.) було неможливо – 30-кілограмовий чоловік не витримав би. Тож Микола Іванович ризикнув і просто зашив дірку. Але це не інакше, як благословення Бога, бо пацієнт вже стільки років живий-здоровий.
– Чому ми маємо такі проблеми? По-перше, розплачуємося за малорухливість, м’які крісла та постійну їзду в автомобілях, – розповідає Микола Іванович. – А по-друге, нераціонально харчуємося. Стали їсти менше грубої їжі, більше очищеної. Неправильно вживати м’ясо з хлібом, особливо свіжим і білим. Хліб потрібно замінити на овочі і зелень. Нам треба повертатися до тієї їжі, яку наші предки споживали: побільше каш та рослинної їжі, де багато харчових волокон, які збільшують об’єм калових мас, змушують кишечник рухатися, очищають його, забирають токсичні речовини, жовч. Також треба пити багато рідини, узварів, але тільки нефарбованої (солодкої газованої) води. В цілому доросла людина має за день випивати до 1,5 літра. Канцероген номер один для нашого організму – це тютюн. Уявіть собі, паління опосередковано сприяє раку прямої та ободової кишки. Алкоголь теж потужно стимулює виникнення захворювань. І обов’язково потрібно стежити за гігієною відхідника.
Отож, “блаженен тот, кто поутру имеет стул без напряженья”. Здоровий організм кличе господаря зранку в туалет, як будильник. Звичайно, через споживання на ніч, скажімо, вареників можливі і відхилення від норми. Але коли випорожнення “раз у чотири дні” – це вже серйозний привід обстежитися. І ніколи не відкладати своє здоров’я “на потім”.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО
| Comments: |
