«Сухі» ворота паралімпійського чемпіона
Ось такий він, двічі паралімпійський чемпіон Ігор КОСЕНКО
– Якби тридцять один рік тому, коли народився Ігор, – розповідає Лідія Степанівна, – хтось напророчив, що син стане спортсменом і прославить Україну, я сприйняла б ці слова як недоречний злий жарт. Бо тоді жоден з лікарів навіть не наважувався дати гарантію, що новонароджений виживе. Річ у тім, що мій первісток народився передчасно і мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Але вже змалечку в Ігоря проявилася велика сила волі. Він міцно хапався за життя. А коли йому виповнилося півтора року, друга важка новина травмувала душу – лікарі констатували, що в Ігоря ДЦП. Усі зусилля ми спрямували на лікування дитини, спробували всі існуючі лікувальні методики. Так ось, коли я одного разу привезла Ігоря в санаторій, він тоді лише невпевнено пробував ходити. А коли я забирала його – він радісно біг мені назустріч. Ігор з дитинства був дуже наполегливим, йому доволі тяжко давалася ходьба, він падав, збивав коліна, але вставав і йшов уперед. Він тоді не розумів, що не такий, як усі, і рівнявся на здорових ровесників.
Переборювати Ігорю довелося ще одну біду, яка проявилася з дитинства – глухоту. У зв’язку з цим він потрапив в інтернат для дітей зі слабким слухом, що у Львівській області. Там і став займатися футболом. Не покидав улюблену гру і у Рівному, де після навчання почав працювати на меблевій фабриці для глухих. Чимало зусиль для становлення Ігоря як спортсмена доклав його молодший брат Руслан. А путівку у «великий футбол» дав спортсменові, звичайно, Рівненський облцентр «Інваспорт», де й понині у секції футболу він вдосконалює свою майстерність під керівництвом тренера Володимира Чиркова. Саме у складі команди «Інваспорту» Ігор Косенко у 1999 році потрапив на чемпіонат у місто Дніпропетровськ, де його помітили тренери збірної України. Через рік рівнянин вже став основним її воротарем. У складі збірної він брав участь у півфіналі і фіналі світових ігор в Англії у 2001 році, на яких команда посіла перше місце. Потім став чемпіоном Європи та світу. Заодно – заслуженим майстром спорту України. У його нагородному арсеналі є більше десяти медалей найвищого ґатунку, а також орден від Президента України “За заслуги перед Батьківщиною”.
– Олімпіади у Китаї Ігор чекав ще з більшим нетерпінням, ніж попередньої – в Афінах, – стверджує тренер Володимир Чирков. Бо, як і вся команда, хотів довести те, що у спорті випадковостей не буває, і перемагає найсильніший. У матчах, в яких брав участь, відстояв свої ворота «насухо».
Після Афінської паралімпіади місто Рівне славно пошанувало свого земляка. Як подарунок від мерії Ігор Косенко отримав двокімнатну квартиру. Втім, наразі постало питання про «розширення» житлової площі, адже сім’я, яка раніше складалася з двох осіб – сина та матері-опікуна, нині збільшилася вдвоє. Річ у тім, що Ігор одружився, і у них з Людмилою на світ Божий з’явилася донечка Катруся. Хто зна, можливо, Пекінська переможна паралімпіада для цього питання стане якраз доречною. А там, дивись, Ігор і на третю паралімпіадну перемогу «замахнеться». Принаймні така мрія у нього є.
Сергій НОВАК,
Рівненська область
| Comments: |
