Хочу пільгове авто!
Як розповіла головний спеціаліст відділу соціальних допомог, житлових субсидій та у справах інвалідів головного управління праці та соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації Оксана Гобод, протягом цього року вже видано 52 автомобілі, з них лише кілька – з ручним керуванням. Проте чекати омріяний транспорт у черзі залишилося ще 2722 людям. З них 761 особа перебуває у пільговій (позачерговій) черзі: інваліди війни та ті, інвалідність яких настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. І 1961 людина чекає у загальній черзі: інваліди з дитинства, інваліди загального захворювання та діти-інваліди. Деякі “виглядають” пільгове авто ще з 1992-1993 років. Якщо, наприклад, на облік у загальну чергу беруться навіть 5-річні діти-інваліди, то вони встигають вирости, аж поки до них черга надійде. А от пільговики-інваліди, на жаль, помирають, так нічого і не дочекавшись. Більшість автівок йдуть на пільгову категорію громадян – приблизно 60%. 40% авто поставляється на загальну чергу. Але останнім часом ініціюється офіційне звернення до Кабінету Міністрів з проханням змінити чинне законодавство щодо порядку першочерговості видання автівок. Мета клопотання – видати транспорт насамперед найстаршим людям.
Щоб стати на облік в органи соцзахисту за місцем реєстрації, а відповідно, й у чергу, не достатньо мати посвідчення інваліда. По-перше, в особистому користуванні не повинно бути автомобілів віком до 10 років, а по-друге – потрібно пройти обласну медико-соціальну експертну комісію і отримати необхідні висновки (окрім інвалідів-“чорнобильців” першої і другої груп, інвалідів з куксами обох рук і ніг та інвалідів війни першої групи по зору). Без “сприятливого” рішення МСЕК органи праці та соціального захисту поставити людину на чергу не зможуть.
Також треба знати і про те, що не для всіх пільговиків автівки видаватимуться безкоштовно. Інваліди війни та “чорнобильці” можуть отримати спецавтотранспорт безкоштовно або з оплатою семи відсотків вартості. А інваліди загального захворювання, інваліди з дитинства, батьки і родичі дітей-інвалідів – заплативши тридцять відсотків.
Якщо власник пільгового авто помирає, спецавтотранспорт можуть віддати у власність іншому інваліду, який проживає у сім’ї і теж стоїть на черзі, або дозволити родичам викупити його за залишковою вартістю. До речі, сума викупу буде залежати від оцінки зношеності авто. Наприклад, остання “Таврія”, яка була викуплена у держави, коштувала родичам померлого інваліда всього 582 гривні. Якщо ж термін експлуатації автівки перетнув десятилітній рубіж, засіб пересування взагалі залишається у сім’ї. Інваліди, які від’їздили десять років, можуть стати на облік для заміни транспорту на новий (у черзі рахуватиметься як новоприбулий, тобто останній). У всіх інших випадках автомобіль, отриманий через органи соцзахисту, не можна продавати чи дарувати близьким.
Якщо у інваліда є протипоказання до керування, передати право керування можна комусь із членів сім’ї, які постійно проживають з ним. Проте це дозволено робити лише інвалідам війни та “чорнобильцям” першої і другої груп. Інваліди ж загального захворювання скористатися таким правом не можуть.
Цьогоріч інвалідам видаються “Славути”, які порівняно з минулорічними “Тавріями” або ж взагалі “Запорожцями” таки комфортніші. А от наступного року, за неофіційними поки що даними, держава може порадувати пільговиків такими автівками як DEO.
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
