У Млинові почали «доїти»… бджіл
Пасічник Олександр Кононов
На відміну від загальноприйнятого поняття, що найголовнішим продуктом бджільництва є мед, викладач і заодно пасічник Млинівського ветеринарного технікуму Олександр Кононов більш ніж впевнений у цілющих перевагах над медом маточного молочка. Тільки ось добути його – проблема із проблем. Втім, для самого Олександра Дмитровича це уже не становить труднощів. Він не тільки навчився «доїти» бджіл, отримав першу серійну партію маточного молока, але й переконаний, що невдовзі витончену науку на практиці переймуть і студенти відділення «бджільництва».Насамперед про те, що таке маточне молочко. Це, по суті, найбільший секрет медових бджіл, який використовується ними для годування личинок, особливо тих, з яких виростає матка. А секреція молочка відбувається залозами молодих бджіл-годувальниць. Загалом це непрозора маса білого кольору з кремовим відтінком, пастоподібна, зі специфічним запахом, терпкувата на смак. Попри свою специфічність, маточне молочко містить незамінні для людини амінокислоти та вітаміни, має широку біологічну дію. Зокрема затримує ріст низки мікроорганізмів (кишкової палички, золотистого стафілокока, мікобактерій туберкульозу, сальмонели тощо), активно впливає на обмін речовин, стимулює діяльність центральної нервової системи, підвищує працездатність і усуває стомлюваність, прискорює ріст, поліпшує апетит. Під впливом маточного молочка активізується діяльність органів травлення, нормалізується артеріальний тиск, збільшується вміст заліза, еритроцитів, гемоглобіну в крові. Молочко сприяє виробленню гормона надниркових залоз – адреналіну – й підвищенню рівня глюкози в крові. Воно знижує рівень холестерину, прискорює процес загоєння ран і виразок. Систематичне вживання маточного молочка сприяє розширенню коронарних судин і гладеньких м’язів бронхів, тому його рекомендують застосовувати для лікування і профілактики гіпотензії, атеросклерозу, стенокардії, гіпотрофії та інших захворювань.
– Словом, це справжній еліксир здоров’я, – констатує Олександр Кононов. – Ось тільки добути цей продукт – дуже клопітка робота. Тому мало хто з пасічників береться за неї. Чому? Бо суть методики полягає у тому, щоб «обдурити» бджолу, виготовити штучні мисочки, які б до мікрона нагадували ті, які комахи виготовляють самостійно. Потім туди садять личинку, тобто щеплюють личинку на прививочну рамку і переміщають до сімей-виховательок, які її закормлюють. Я, приміром, через п’ять днів личинку замінюю, а молочко зі спеціального маточника відбираю. Для цього використовую затемнену скляну посудину із притертою пробкою. Причому на збирання молочка затрачаю не більше двох годин, оскільки саме через такий проміжок часу може втрачати свою якість. А потім продукт охолоджується і заморожується. Зрештою, розказувати про це легко, а ось довести до досконалості цю справу виявилося дуже непросто. Один пасічник рядами поставив мініатюрні мисочки для «доїння», проте бджоли молочка туди не стали носити. Як з’ясувалося, розмір «посудин» всього на міліметр відрізнявся від розміру натурального маточника, і такої розбіжності виявилося досить, щоби бджоли викрили затію. Що ж стосується задуму отримувати маточне молочко, то він належить директору технікуму В’ячеславу Яцкевичу, ініціатору пасіки, на якій активно поєднуються теоретичні знання та практичні навики. І з якої, звичайно, є зиск для навчального закладу, оскільки реалізується мед, матки, пилок… А надалі, надіюсь, активно збуватиметься і маточне молочко.
Сергій Новак,
Рівненська область