Із Казахстану до «Козацьких могил» – на велосипеді
Щасливої дороги – Петру НІКІТІНУ
Уродженець Казахстану, росіянин за національністю, Петро Нікітін в Україну приїжджає не вперше. Кілька днів він мешкав у наметі на березі Стоходу біля волинського райцентру Любешів (звідси його маршрут проляже Білоруссю). До знаменитих “Козацьких могил” чоловік примандрував спеціально – за покликом серця, адже багато чув та читав про цю славну місцину, про гетьмана Богдана Хмельницького. Наяву пройнявся, як сам зазначає, подихом волинської землі. І обов’язково впише ці радісні миті у свій літописний щоденник, який веде уже десяток літ. Долучаться фото із “Козацьких могил” і у фотоальбом, в якому є такі знані місця як Тибет, Байкал, Алтай, Карельські озера, вулкани Камчатки... Показуючи відвідані місцини, Петро Нікітін при нагоді зауважує, що він не турист, а “странник”, або ж по-простому дивак. Справді, у цьому є щось дивне – зректись благ цивілізації, в уже немолодому віці вирушити світ за очі.
Наразі Петро Нікітін прибув зі Словаччини, де зокрема викарбував на древніх камінних брилах символи дохристиянських богів. Загалом мандрівник вважає себе православним, але у власному тлумаченні цього слова, бо переконаний, що тільки в дохристиянські часи на наших землях вміли правильно славити Бога. Характерно також, що чоловік пропагує здоровий спосіб життя, не вживає у їжу м’ясо, багато часу приділяє загартуванню організму. Для нього, приміром, не є проблемою скупатися взимку в ополонці, пройти босоніж по розпеченому вугіллі чи битому склі. Між іншим, купався Петро і в льодовому озері Евересту, а ще побував біля п’яти вулканів. Як послідовник системи загартування Порфирія Іванова, якого особисто знав, регулярно вдається до постів: хоча б один раз на тиждень обходиться без їжі, не їсть із 20-ї години п’ятниці до 12-ї години неділі. На рахунку дивака є 15-денні голодування (4 рази), 26-денні (3 рази). А одного разу він умудрився обійтися без їжі аж 40 днів.
Попри відпочинок, Нікітін активно поширює знання про дохристиянську Русь, виступає з лекціями перед студентами та школярами. Вільно володіє німецькою, зі словником – англійською, досконало вивчив напівзабуте докириличне і доглаголичне письмо – руницю.
Щодо особистого життя, то гість тут скупий на відвертість. Тим не менш, колишній інженер-механік зізнається, що має дружину, восьмеро дорослих дітей і шестеро внуків. Про участь у їхньому вихованні іронізує: “А який із мене, странника, може бути батько й дід?” Що ж стосується своєї бороди, яку принципово не підстригає, то вона для Нікітіна – “приймач чоловічих енергій і засіб зв’язку з енергетикою предків”. Про інший засіб – велосипед – годі й запитувати чоловіка . Він для нього і друг, і брат. Ось так, у парі, розтанули вони на видноколі, поспішивши до інших країв...
Сергій НОВАК,
Володимир ЯЩУК,
Рівненська область
| Comments: |
