Гіпертонія – захворювання номер один, з яким треба боротись
Андрій ЯГЕНСЬКИЙ
– Андрію Володимировичу, наскільки відомо, саме гіпертонія забирає життя в багатьох людей.
– Дуже важко вирахувати, яка частка припадає саме на гіпертонію. Чому? Бо безпосередньо від підвищеного тиску люди не вмирають, але саме він призводить до таких фатальних ускладнень як інсульт та інфаркт міокарда, ниркової та серцевої недостатності, які спричиняють смерть. Це захворювання номер один, з яким треба боротись, а головне, що з ним можна боротись! Коли говоримо про інфаркт міокарда, інсульт, серцеву недостатність, то їх можна недопустити або хоча б відтермінувати у часі.
– Що саме призводить до важких наслідків?
– Найперше артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, підвищення рівня холестерину, ожиріння і куріння.
– А стреси?
– У нашому суспільстві розуміння впливу стресу на захворюваність надто завищене. Можливо, підсвідомо людині легше все «списувати» на стрес. А звідси висновок: якщо стрес, то ми нічого не можемо змінити чи вплинути на свій стан здоров’я. Навіщо тоді докладати зусилля на лікування тиску, зниження ваги, навіщо кидати палити, змінювати харчування, тобто міняти стиль життя? Як буде – так буде. Стрес у світовій медичній практиці, як фактор ризику, до уваги не береться. Хоча він призводить до підвищення тиску й збільшення рівня холестерину, але далеко не є першопричиною фатальних наслідків. Змінити стиль життя важко, найперше з психологічних причин, проте це поступово треба робити. Адже не важко один чи два рази в день випити таблетку і займатися своїми справами. Бо інколи навіть радикальна зміна стилю життя не дає повного ефекту, тобто без медикаментів не обійтись.
– Але треба врахувати ментальність наших людей: ми насторожено ставимося до медикаментів. Зважте, скільки людей передплачує газету «Бабушка», у якій друкуються народні методи лікування.
– Абсолютно з вами погоджуюся: ментальність наших людей така, що лікуватимуться чим завгодно, аби не «хімія», маю на увазі медичні препарати. В усіх державах Європи зменшилась кількість людей із серцево-судинними захворюваннями, бо для цього там доклали чимало зусиль. Звичайно, рівень медичного обслуговування там значно вищий, але найголовніше – це проведення профілактики. На Заході, особливо у США, вміють рахувати кожну копійку, витрачаючи при цьому трильйони доларів (більше, ніж на утримання війська) для про-філактики й охорони здоров’я. Світ зрозумів, що гроші, затрачені на лікування, значно перевищують ті, які використовуються на попередження захворювань. Кожен сам має визначитися: стежити за своїм здоров’ям чи ні. У нас свідомий вибір людина не може зробити, адже вона не поінформована. Цьому в Україні не придають значення.
І тому людина, маючи проблеми зі здоров’ям, шукає якогось рятунку. І найперше починає з трав. Однак травами самостійно теж лікуватися не можна. Хибні думки стосовно дії медикаментів свідчать про низький рівень суспільства в плані медичних знань. Це теж вина держави. У жителів Заходу значно менше інсультів, і живуть вони у середньому на 10 років довше, і печінка у них не руйнується, як звикли у нас говорити. І це при тому, що там гіпертоніки до кінця життя приймають «хімію»! Більшість медикаментів має лише одну хімічну речовину. Це ілюзія, що, вживаючи траву, ми позбавляємося дії «хімії». Трава діє, як і медичний препарат, тільки в медикаментах лише одна хімічна речовина, а в траві їх сотні й більше. Отже, висновок такий: багато західних громадян лікуються «хімією» і живуть з нею довше за нас. Тим паче повноцінно – без важких інфарктів та інсультів. А ми без «хімії» вмираємо у 40-45 років. Це проблема нашого суспільства.
– Отже, можна зробити висновок, що тим, у кого серйозні проблеми з підвищеним тиском, треба звернутися до лікаря, аби він призначив необхідні ліки, без яких не обійтися до кінця життя.
– Так, бо у газеті ми не можемо описати дію того чи іншого препарату, як це роблять травники. Їх багато, не кожен підходить у тій чи іншій ситуації, і саме у тому, щоб призначити правильне лікування для кожного пацієнта, й полягає професійність, так би мовити, мистецтво лікаря.
– Окрім медикаментозного лікування, що Ви порадите нашим читачам, у кого проблеми з тиском?
– Обов’язково звернути увагу на харчування. Гіпертонікам треба обмежити вживання солоних продуктів. На столі не повино бути солонки. При важких формах гіпертонії взагалі рекомендуємо їсти недосолені продукти. Тим паче, що солоні продукти покращують апетит, а при гіпертонії зайва вага не потрібна.
Гіпертонія йде поруч з поганим ліпідним обміном, тобто з високим вмістом «поганого» холестерину, отже, треба значно зменшити вживання продуктів, де є тваринний жир, а саме: сало, вершкове масло, сметану, жирне молоко і жирні сорти йогуртів. Дуже важливо, щоб у меню хворих на гіпертонію було багато овочів, фруктів, риби. Є так звана середземноморська дієта, яка притаманна жителям півдня Європи, і там значно менше інсультів. А тим, хто курить, треба обов’язково виходити з цієї залежності.
– Що насамперед має насторожити людину, аби звернути увагу на своє здоров’я? Бо ми можемо не підозрювати, що є потенційними гіпертоніками.
– Дійсно, ми думаємо, що гіпертонія – це обов’язковий біль в голові. Але це не так. Тому, якщо вам більше тридцяти років, поміряйте тиск хоча б раз у рік. Навіть якщо добре себе почуваєте. Після сорока – двічі на рік і вже треба визначити рівень холестерину. Коли щось непокоїть, не варто починати з дорогих обстежень, але аналіз крові на рівень глюкози, цукру і холестерину зробити неважко й недорого. Якщо щось турбує постійно – обов’язково зверніться до лікаря!
З роками ймовірність підвищення тиску збільшується. Після 18 років тридцять відсотків людей мають підвищений тиск, а після 69 – вісімдесят. Якщо людина перебуває у постійному стресі, ймовірність підвищення тиску не виключається.
Щойно повернувся з Берліна зі Всесвітнього конгресу по гіпертонії, де йшлося про те, що люди похилого віку теж мають знижувати тиск. Інколи можна почути, що в старших тиск 160 на 80 – це нормально. Ні, його треба медикаментами регулювати й приводити до норми (140 на 80). У тих, в кого цукровий діабет, тиск має бути менше ніж 130 на 80. Тим, у кого мала фізична активність, її треба збільшити, принаймні пройтися в день 30-40 хвилин. Якщо гіпертонік важко працює, а це частіше стосується селян, то навпаки фізичні навантаження треба зменшити. Заробляючи у селі копійки, треба пам’ятати, що ліки обходяться набагато дорожче, а отже, зважити, що важливіше. Здоровий спосіб життя – це те, про що кожен з нас має задумуватися, аби не мати проблем зі здоров’ям. А хворим треба завжди пам’ятати, що краще жити щодень з ліками, ніж ходити з паличкою або ще гірше – бути прикутим до ліжка.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
м. Луцьк
| Comments: |
