Вітчим закатував півторарічного пасинка

Дитину вбили в цій хаті

Кинула рідний дім і пішла за цигана

Миколці було всього 1 рік і 8 місяців. Світлана, у якої не склалося особисте життя, покинула рідну Шепетівку, що на Хмельниччині, і подалася у село Грив’ятки Ковельського району “за своїм новим чоловіком”. Розповідають, начеб познайомилася вона зі Збижиком по телефону. Напередодні нового року жінка зібрала свої пожитки, малюка й перебралася на Волинь, до нього.
За Збижиком замужем Світлана не була, жили “на віру”. Чи було те “сімейне життя” щасливим? Судити не будемо. Зазначу лише, що поселилася мати з дитям у ветхій циганській хатині з цілою родиною ромів – батьками Збижика, його братами-сестрами і племінниками. Такий собі осілий табір. Не раз і сама їздила селами Волині як прохачка (чи не там навчилася такому “ремеслу”?) От і того фатального дня Світлани вдома не було – подалася у Маневичі.
Першою про біду з Миколкою дізналася Ольга Романюк. Вона до виходу у декретну відпустку працювала у цьому селі фельдшером, то люди при потребі часто зверталися саме до неї.
– Я почула, що хтось знадвору гукає: “Рятуй дитину!” – пригадує той день Ольга Степанівна. – Було десь після 16-ї години, наша фельдшерка тільки-но поїхала додому. Я вийшла на вулицю – дивлюся, біжать Збижик – на руках несе дитя, його сестра і якийсь чоловік. Я найперше запитала – що ж трапилося? Кажуть, дитинка пила молочко і вдавилася. Мені дивно стало: якщо дитя вдавилося, то чому Збижик його несе горілиць? Я оглянула хлопчика. Він був без свідомості, синій, з рота йшла піна, пульс не прощупувався. На жаль, як не намагалася, та врятувати його вже було неможливо... Я хотіла відразу повідомити про смерть малюка “швидку” і сільську раду. Та мене зупинили. Збижик сказав, що о сьомій годині вечора приїде мама дитини, тоді порадяться й повідомлять, куди треба.
А ще на тілі дитини я помітила чимало синців – на обличчі, тулубі, але не “свіжі”, давніші. Пригадалося, від їхніх сусідів чула, що вдома Миколка часто терпів наругу, його ображали, били, обзивали нецензурними словами...
І дійсно, після 19-ї години рідні Збижика подзвонили на “швидку”. Медики поцікавилися причиною смерті дитини. Мама Миколки відповіла, що її син… біг, зачепився, впав і так забився. Мовляв, все трапилося на її очах! Так вона намагалася приховати правду, аби уберегти свого співмешканця від відповідальності. Та після розтину дитячого тільця на поверхню випливла гірка правда – дитину убили. Причиною смерті патологоанатом вказав тілесні ушкодження: хлоп’я померло не від удару головою об поріг – його сердечко розірвалося від потужного удару в груди.

Копнув, бо малий... вкакався

Правоохоронці знову навідалися у ту сім’ю. Збижику довелося зізнатися у скоєному. Він пояснив, що малий вкакався й плакав. Це його дуже роздратувало. Тому він вийняв хлопця з ліжечка й спересердя влупив маля ногою. Сестра Надя, яка була в іншій кімнаті, тільки почула останній жалібний дитячий зойк.
Про силу удару можна судити з результатів розтину тільця. Це ж з якою ненавистю треба було таке коїти!
Про люту, агресивну натуру Збижика в селі добре знають. Тихцем зізнаються, що не раз бігав за односельцями з ножем. А минулоріч потрощив одному з сусідів вікна-двері в хаті. За це проти Збижика навіть порушили кримінальну справу й присудили йому строк умовно (він, до речі, ще не минув!) У Грив’ятках циганська хата не одна, а аж три. Людям страшно...
Сільрада дала правоохоронцям таку характеристику на Збижика: “Ніде не працює й ніколи не працював. У громадських місцях поводиться зухвало, зверхньо порушує правила поведінки. Неодноразово притягувався до адмінвідповідальності. На зауваження сільського голови та старших жителів села не реагував, до порад ніколи не дослухався, помилок ніколи не визнавав.”
Проти нього уже порушено кримінальну справу. Нині Збижику інкримінують “убивство через необережність”. Проте слідство триває. Не виключено, що справу таки перекваліфікують у “навмисне убивство”. Йде мова і про притягнення до відповідальності непутящої матері через невиконання своїх материнських обов’язків.
Тим часом жінка розмовляти зі слідчими не хоче – далі відмовляється давати покази проти свого співмешканця. Олександр Сачик, старший слідчий слідчого відділення Ковельського міськвідділу міліції УМВС України у Волинській області, каже, що Світлана не має до Збижика жодних претензій... Дарма, що забрав життя її малюка...
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область

• Нравится
•