Заради коханки перерізав горло дружині

Продовження. Початок у №25

«Наполегливий, перспективний, розумний...» – таким убивцю бачили колеги

...До Рівного сім’я Левенців переїхала невдовзі після закінчення Тернопільського національного економічного університету у 2002 році (саме під час навчання там Ігор з Інною познайомилися й одружилися) – студентський приятель Володя загітував Ігоря, який родом з міста Бережани, що на Тернопільщині, й допоміг йому тут влаштуватися на роботу в банк. Для нього це не було проблемою, бо його дядько займав поважну посаду в одному з рівненських банків. Інні теж вдалося знайти хорошу роботу в технікумі економіки та підприємництва. Правда, вона тут довго не пропрацювала, бо вже десь через півроку пішла у декретну відпустку. Не дивно, що коли народилася донька Єва, Володя став їхнім кумом. З усіх тих показів, які давалися під час розслідування справи, не важко зробити висновок, що саме він був єдиною людиною, з ким Ігор Левенець підтримував тісні стосунки. Згодом кум допоміг в оформленні кредиту для купівлі квартири. А поки що сім’я поселилася в гуртожитку технікуму, де працювала Інна.
На роботі в банку “Аваль” Ігор Левенець зарекомендував себе з позитивного боку, про що свідчить дана звідти характеристика. “Наполегливий, перспективний, розумний...” – таким його бачили колеги. Кар’єрний ріст молодого банкіра підтвердження тому: починав з економіста сектору маркетингу і продажів, а вже менше ніж через півроку став начальником відділу маркетингу та роботи з VIP-клієнтами. Після реорганізації банку переведений на посаду заступника начальника відділу корпоративного бізнесу. В його обов’язки входило визначення переліку перспективних клієнтів у регіоні, підготовка комерційних пропозицій для залучення нових клієнтів і їх консультація.
У гуртожитку Ігоря теж вважали хорошим сім’янином. Аякже, банкір, не пив, завжди поводився стримано, до жінки ставився люб’язно. Дехто навіть заздрив Інні: мовляв, такі молоді, а вже купили квартиру (в якій на той час робили ремонт)! Лише більш допитливі дивувалися тому, що Інна не раз позичала у сусідів гроші (вже пізніше стане відомо, що дружині він давав декілька гривень в день лише на хліб, молоко), та й одягалася надто простенько. Проте одна з її подруг одразу звернула увагу на стосунки у цій сім’ї і вловила фальш у ставленні Ігоря до Інни:
– Відчувалося, що його люб’язність, інтонація й уся та манірність були нещирими. Інколи навіть бридко ставало за цим спостерігати. А дитина його взагалі боялася. Сам на сам у сім’ї поводився грубо. Інна не раз присипляла Єву на руках в коридорі, бо дитячий плач злив чоловіка... 
Донька, зі слів самого Левенця, ставала причиною сімейних сварок. Відразу після її народження їхні стосунки стали холоднішими, бо дружина більше уваги почала приділяти дитині, однак Ігор не заперечував того, що Інна була у нього дуже закохана. Він вимагав від неї, аби дитина росла самостійною. А та доводила, що для самостійності Єва, якій було два з половиною роки, ще замала. Але батько стояв на своєму і навіть змушував маля їсти виделкою та... ножем. Та про сімейні проблеми, окрім кума Володі, ніхто не знав.

100 есемесок  в день для коханої жінки

Ставлення до дружини ще більш погіршилося, коли Ігор познайомився з Яною, яка проживала аж у Запоріжжі. Навіть сам чоловік не міг подумати, що банальне знайомство по Інтернету матиме такий страшний кінець. Та незадовго ця жінка, старша за нього на сім років, стала не просто коханкою, а потаємною мрією. Подумати тільки: в день він відправляв коханці у Запоріжжя 80-100 есемес-повідомлень (листів по мобільному телефону)! То вже навіть не любов, а якесь нездорове марення. Звичайно, що слідчих така цифра не могла не вразити, й тому поцікавилися, як йому це вдавалося робити, а ще одна з есемесок, відправлена Яні напередодні вбивства, видалася надто підозрілою: “От, зараза, проспала. Открыла глазки, проснулась. Посмотрим, как откроешь глаза завтра”.
– У нас з Інною були довірливі стосунки, – пояснював Левенець під час дачі показів. – Вона ніколи не допитувалася, до кого я телефоную, хто до мене, і так само я не цікавився цим у неї. Коли після роботи чи на вихідні відправляв есемески, то Інна думала, що граю ігри. Повідомлення, де написав “зараза”, було для Яни. Ми так ласкаво називали одне одного, бо саме з цього слова розпочалися наші стосунки. Яна закидала інформацію для колег у корпоративний чат, але десь помилилася, і вона потрапила в загальноукраїнську мережу. Я прочитав і відповів на неї якимсь приколом. І отримав відповідь: “От зараза”. А потім Яна прислала ще одне повідомлення, в якому вибачалася за “заразу”, мовляв, вирвалося. З того часу ми почали переписуватися. В ту ніч, коли відправляв цю есемеску, ми дивилися якийсь фільм (Яна – в Запоріжжі, Ігор – у Рівному – авт.) і переписувалися. І тут від неї есемески перестали надходити. Зрозумів, що Яна заснула. Через деякий час вночі знову отримав від неї повідомлення і відправив їй цю відповідь про “глазки”. Чи здогадувалася Інна про те, що у мене є інша жінка? Думаю, що ні. Хоча... може, але ніколи мені про це не казала.
Пізніше, коли оперативники привезли Яну у Рівне й вилучили її мобілку, то навіть вони вжахнулися від решти повідомлень, надісланих їй від коханця: вони були не просто інтимними, а вульгарно-збоченськими.
Ігор зустрічався з Яною при кожній нагоді. Найчастіше це вдавалося, коли перебував у відрядженні у Львові. Звідти на вихідні він літаком діставався до Дніпропетровська, а Яна приїжджала із Запоріжжя (її проїзд він оплачував). Тут закохані поселялися у дорогому готелі, обідали й вечеряли у дорогих ресторанах, а Яна отримувала дорогі подарунки. Коханці він розповів, що займається бізнесом, обіцяв розлучитися, як тільки зробить ремонт у квартирі, яку планував залишити дружині з донькою, й переїхати до Запоріжжя. І перед цією жінкою хотів виглядати відповідальним чоловіком та турботливим батьком! (Кажуть, що він не справляв враження актора, проте цей дар, певно, таки мав). Одразу напрошується запитання: звідки у нього були такі гроші на шикування з чужою жінкою? Як пояснив слідчий Володимир Баранчук, Ігор Левенець отримував немалу зарплату, а крім того вигравав великі суми у тоталізатор (азартна гра, в якій гравці роблять ставки на події, не знаючи, яким буде результат). На сім’ї, як уже казали, він економив у всьому. І, зрозуміло, кожну, зі здоровим глуздом людину, найбільше цікавить одне: чому він не розлучився з дружиною і що штовхнуло на такий нелюдський і жорстокий крок?
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Рівненська область
Закінчення у наступному номері

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>