Влада в Україні – влада злодіїв?

Підпис відсутній

Підпис відсутній

Закінчення. Початок у №16

У депутатах – кілери і зеки?

Отже, хто виписує для України закони і які вони? Почнемо з представників Партії регіонів, хоча б з Михайла Чечетова.  Він з 2003 до 2005 року був головою Фонду держмайна України. Чечетов, коли йшло слідство стосовно приватизації «Криворіжсталі», розповів, що знав про неправомірність приватизації певних об’єктів, проте, «як виняток, Фонд держмайна проводив приватизацію таких об’єктів». Що стосується «Криворіжсталі» й Нікопольського заводу феросплавів, то до нього телефонував Президент Кучма й просив «прислухатися до ініціативи народного депутата Пінчука стосовно приватизації й по можливості задовольнити його прохання». Такі «винятки» в приватизації – очевидний грабіж держави найвищими держслужбовцями. Допитали Чечетова. Порушень – безліч. І що, когось покарали? Чечетов – нардеп. Пінчук – теж, а на «прихваченому» майні, збивши капітал, який вимірюється мільярдами, відкрив «гуманні» фонди. І тепер він мало не найбільший український меценат. З великого буханця крихти не шкода...
Ще один нардеп Рінат Ахметов – найбагатша людина в державі й теж «щедрий доброчинець». Про те, як він створив найбільшу фінансово-промислову групу, певно, знають й молодші школярі. Так само всім відомо, як «прибрали» його «хресного батька» Брагіна (прізвисько – Алік Грек), організувавши вибух на стадіоні в Донецьку. Але про це говорять лише в кулуарах. Аякже, Ахметов найвпливовіша державна особа! І те, що Раїса Богатирьова – голова Ради Нацбезпеки, цілком логічний крок Президента Ющенка, судячи з того, хто в його оточенні. Та й Президент заграє з Рінатом, особисто катає по Донецьку.
Цинізму тих, хто при владі (легально і нелегально), немає меж. У списках регіоналів є й... кілери? Це шокувало навіть російських політиків. Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Збройних сил РФ підготувало  Путіну доповідну записку, в якій йдеться про те, як колишніх спецназівців задіюють в бандитських угрупованнях. У ній згадується й 111-й номер Партії регіонів Юрій Іванющенко. Ось витяг з неї: «После убийства Смирнова и Федулова бригаду киллеров возглавил Юрий Иванющенко (кличка – Юра Енакиевский), совмещая преступную деятельность с должностью ООО «УГК-2000» в г. Енакиево Донецкой области. По оперативным данным этой преступной группировкой совершено более 40 заказных убийств, в том числе президента футбольного клуба Ахата Брагина и бывшего руководителя Азовского морского пароходства Анатолия Бандуры, которые заказывались непосредственно через Иванющенка». Потрібні ще якісь коментарі? Можна лише додати до цього, що Службу безпеки Ахметова у 2005 році очолив багаторічний головний міліціонер Донецької області Володимир Малишев (зараз теж нардеп)...
Чим закінчилися справи Бориса Колеснікова (друг Ахметова), які стосувалися найбільшого торгового центру «Білий лебідь» (36000 кв.м) і його сепаратистських настроїв, добре відомо. Після донецьких подій напередодні виборів президента 2004 року Ющенко назвав голову облради Колеснікова й загалом донецьке керівництво холуями, а у 2007 році... нагородив його орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
Що стосується дій самого Президента Ющенка і його оточення, то українці уже пережили весь шок після того, як він зібрав біля себе «любих друзів», проте зрозуміти призначення Віктора Балоги  очільником Секретаріату неможливо. Той разом зі своєю родиною по вуха сидить у корумпованому багні. Якими методами він, як перша особа кримінально-політичного клану «Барви», «приватизував» Закарпаття,  знають усі тамтешні вуйки, а Президент нібито тільки вийшов з летаргічного сну... Цілком реально, що разом з Балогою (колишнім есдепеушником і нашоукраїнцем) сиділи й мудрували, як боротися з корупцією. Мо,’ у той час, коли в гаражі одного високопосадовця СБУ знайшли теки кримінальних справ, у тому числі стосовно рідного брата Павла Балоги? А який був скандал щодо передачі у постійне користування 350 гектарів землі для центру розвитку туризму «Синяки» у рідному Мукачівському районі й аукціону з продажу земельних ділянок та будівель на території колишніх військових містечок на користь ТзОВ «Партнер», який очолює Оксана Балога (дружина) й Марина Петьовка – дружина іншого нардепа, соратника по «бізнесу» братів Балог.
Юлія Володимирівна, яка так завзято бореться зі всіма кланами й критикує антинародні дії минулого уряду, лише зовні біла й непорочна. У списках її депутатів найрізношерстніша публіка. Якщо у 2004 році вона з посмішечкою щоразу нагадувала нам про минуле Януковича, то чомусь зараз жодним словом не обмовиться, що в рядах бютівців теж є колишні зеки. Сергій Мещеряков навіть очолював Тернопільську міську організацію БЮТ, правда, він на той час змінив прізвище на Кирик. Чому? Щоб приховати минуле, а точніше, тюремні роки, які він провів за зґвалтування... Колишній соціаліст, а тепер соратник Тимошенко Йосип Вінський, ставши міністром транспорту і зв’язку, дуже швидко пересів з дешевшого у круте авто, на яке витрачено 1 мільйон 167 тисяч гривень. Певно, забув, що у перші дні перебування на посаді міністра Кабінету міністрів Петро Крупко заявив: поки в Україні є бідні люди, члени уряду не будуть купувати дорогі автомобілі, наголосивши, що в Європі і навіть в Америці урядовці на елітних авто не їздять... А сам Вінський безневинно повідомив, що навіть не знає, скільки коштує його «п’ятисотий» «Мерседес». Юля його підтримала: не їздити ж Йосипу Вікентійовичу на возі...
Володимир Литвин – лідер Народної партії, палкий «захисник» наших з вами інтересів, нещодавно відзначав разом з донькою відкриття її Будинку розкоші «Вілла Гросс». Його 26-річна дитина навіть зізналася, що такого, можливо, нема у світі. Магазин розмістився на чотирьох поверхах в історичному будинку в центрі Києва. Скільки таке «задоволення» коштує, не складно порахувати. Певно, тато «піднапрягся» й трохи допоміг... Може, гонорарами від 38 книг і 270 наукових робіт, які встиг видати за останні 14 років? Оце працездатність!
Це, так би мовити, лише невеличкі штрихи до декотрих портретів. Про наших «патріотів» писати не переписати: Азаров, Івченко, Бойко, Мороз, Кінах, Ківалов, Порошенко, Черновецький, Рудьковський... А скільки їх в бігах!

Корупція є. «Криміналу» за це нема

Для цих людей свої закони. А парламент перетворився у такий собі «будинок здійснення бажань». Для одних – схованка від криміналу, для інших – проштовхування бізнесу, ще для когось – можливість «прихватити» ринок збуту, а для менш пробивних – облаштувати життя в Києві. Не дивно, що навіть самі правоохоронці називають українське законодавство «дишлом», що й допомагає їм поліпшити своє життя. Правоохоронні органи, суди так само корумповані, бо вижити на зарплату у нас можна, добре жити – ні. За даними моніторингу компанії Менеджмент Систем Інтернешнл, пріоритетним напрямком якої є висвітлення боротьби з корупцією, 85 відсотків наших громадян не довіряють судовій системі (включаючи й Конституційний Суд)! Реформи в Україні неможливі без подолання корупції, криза в країні – теж наслідок неймовірної корумпованості. З цим погоджуються чимало вітчизняних і закордонних аналітиків. За останніми даними ООН, Україна серед 163 країн світу займає 104-те місце за корумпованістю. Подолання корупції може поліпшити життя українців на 300 відсотків – це висновок представників Світового банку.
Нещодавно Юлія Тимошенко заявила, що звернеться за досвідом по боротьбі з корупцією до Фінляндії. Але у цій найменш корумпованій країні з корупцією не борються – у фінській правовій системі закладені принципи попередження та застереження від вчинення злочинів.
А наше законодавство свідомо передбачає порушення законів. Взяти хоча б податкову систему. Скільки говорять про її реформування, а результат нульовий. Основна частина доходів американського бюджету – податки від тих, хто любить «розкіш». А де наші закони про нерухомість, доходи? Чи зможе німець купити круте авто, не показавши реальні доходи? А у нас можна. Скільки представників державних служб, правоохоронних органів, митників, податківців і т.д., нарікаючи на мізерні зарплати, будували особняки, їздили на дорогих авто?
Скільки мови за 15 років про землю: бути їй приватною власністю чи ні? Бути! Тільки тоді, коли її вже розкрадуть. Війна за землю (бо у нас якщо не борються, то воюють) ще триватиме, і злодіям від влади буде на чому підгодуватися. За словами Генпрокурора Олександра Медведька (хоча саме його звинувачують у закритті й призупиненні розслідувань багатьох гучних справ), із 2,8 мільйона гектарів заповідних земель в натуру виділені лише 243 тисячі, що сприяє її розкраданню. Він наголосив: в багатьох містах України продовжується незаконне будівництво прибудинкових територій, дитячих і спортивних майданчиків, зелених зон, а за допомогою правоохоронців вдалося попередити протизаконне захоплення 16 тисяч гектарів землі. На фоні розкраденого цифра невелика.
На одній із нарад минулого року Віктор Ющенко, звертаючись до керівників СБУ, відверто заявив: «З вашої вини те, що Україна не має економічного кордону. Ви її продали. В державі швидкими темпами руйнується митний контроль...» І навів дані, що приблизно 70 відсотків товарів потрапляють в Україну контрабандою чи тіньовими схемами, а це втрата не менше 65 мільярдів гривень! А ще наголосив: «Всі схеми відомі!» Але від цього не легше. На місяць-два прикрутять гайки, а далі – як завжди. Найцікавіше те, що у нас весь час борються з корупцією, однак кримінальної відповідальності за це нема! Витягнеш чорта з болота? Ніколи! Наша політика – страшне болото, і чортів туди прикупити не важко. Примани лишень зеленими.
В кожній області – віддзеркалення того, що діється у столичних кабінетах. Всі здогадуються про місцеві «оборудки», а про деякі знають достеменно. Зрештою, якщо на Волині голова облради привселюдно звинувачує у корумпованості колишнього губернатора або дивується, чому в правоохоронців різних структур лежать земельні справи, то це про щось говорить. Хоча на Волині вже порушені кримінальні справи проти горохівських суддів і голови ковельської райдержадміністрації, проте всі прекрасно розуміють, що для багатьох речей є «законні» виправдання або ще нема законів, щоб за них відповідати. А ті держпосадовці, які навіть потрапляють до зали суду, як правило, відбуваються переляком і позбавленням волі умовно...
Показовою на Волині намагаються зробити кримінальну справу, доведену до суду, про незаконність дій із продажем землі депутатів Прилуцької сільської ради. Засудили чотирьох осіб терміном на 3-5 років. Ця справа сприймалася б позитивно, якби так само за грати потрапив пан Рудьковський, який за декілька днів «прогудів» майже чотириста тисяч гривень державних коштів, чи хтось із тих, хто накрав мільярди, а не по 2000 «баксів». Такі гроші державні хлопці спускають за доброю вечерею. А файно жити хочуть всі, не лише правоохоронці, судді, державні «діячі». І абсолютно неправильно звинувачувати простих людей, що вони сприяють хабарництву чи корупції. Вони намагаються вирішити справу якнайшвидше і якнайкраще, і шукають такі шляхи, які диктують державні особи. Це вони мають забезпечити дію законодавства на такому рівні, як працюють «тіньові схеми».
Готуючи цю публікацію, звернулася до начальника Волинського управління СБУ, аби посприяв у висвітленні проблеми, але почула відмову, тому що «не стою на державницьких позиціях» (такий висновок там зробили після публікації про виділення землі управлінню  СБУ для будівництва їхнього житла). Чесно кажучи, нема бажання на них стояти, бо не бачу «державної позиції», а лише користолюбство, зневагу до інтересів людей, злодійство і потік словесного «народолюбства», від якого, перепрошую, нудить. Всі високопосадовці завжди доводять: для них інтереси держави понад усе! А що бачимо? Одна із десяти найвищих позицій, вказаних людям, – восьма заповідь: не кради! Краще стояти на ній.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
.

 

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>