Рівні шанси для всіх вступників

Випускники готуються до тестування

Цьому поколінню знову “щастить”: щоб стати студентом вищого навчального закладу, абітурієнти 2008-го складатимуть зовнішнє незалежне оцінювання, або тестування. Вже наступного тижня, 22 квітня, школярі України вирішуватимуть тестові завдання з української мови та літератури. Владу можна зрозуміти – таким чином намагаються подолати величезний “тіньовий бізнес” при вступі у вузи. 
Шість років тому в Україні розпочали експеримент із запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Як би ми з вами до цього не ставилися, механізм вже запущено, і цього року конкурсний відбір вступників у вузи здійснюватиметься за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти. З одного боку, це правильно, адже учні мають бути в рівних умовах і при вступі до вищого навчального закладу всі повинні мати однакові права. Але не слід також забувати й про те, що рівень викладання у сільських школах істотно відрізняється від, скажімо, столичного. А у деяких селах діти знають про існування комп’ютера тільки з книжок. То як бути в такому випадку?
Тестування не є нашим вітчизняним винаходом, а запроваджується у рамках Лісабонської конвенції, однією з умов якої є рівний доступ до освіти. Зовнішнє оцінювання вже функціонує у більш ніж 150 країнах світу.
ЗНО вже обросло найрізноманітнішими чутками та міфами, адже воно торкається величезної кількості людей. Тільки цього року в Україні буде понад 530 тисяч випускників. Звичайно, не всі хочуть стати студентами, але більшість планують продовжувати освіту.
Було б помилкою сподіватися, що вкорінена ще за радянських часів звичка “давати на лапу” при вступі до вузу швидко відійде в минуле навіть завдяки такому радикальному методу як шокова терапія зовнішнього оцінювання.
Виникає логічне запитання: “Чи готові випускники здавати зовнішнє тестування?”
Як свідчать результати перевірки учнівських робіт пробного тестування, ще  далеко не всі випускники готові успішно скласти іспити у запропонованій формі.
Яким чином у 2008 році буде здійснюватися конкурсний відбір вступників до Волинського національного університету імені Лесі Українки, ми поцікавилися у відповідального секретаря приймальної комісії, кандидата географічних наук, доцента Андрія Миколайовича Слащука:
– Цього року вступ до університету буде відбуватися за сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти. Додаткових вступних випробувань ми проводити не будемо. Є виняток тільки для тих, хто буде вступати на факультет романо-германської філології (англійська, німецька, французька мови) та міжнародних відносин. Ми маємо право приймати вступні випробування в абітурієнтів, які закінчать педагогічні, медичні, комерційні коледжі, технікуми. Готові також проводити  вступні іспити для інвалідів першої та другої групи, для демобілізованих зі Збройних сил України. У нас створені відповідні екзаменаційні комісії, хоча ми ще не знаємо, скільки буде таких абітурієнтів. Ректорат університету та викладачі запровадження зовнішнього тестування сприймають позитивно. Нас тільки хвилює порядність, чесність та прозорість цієї системи оцінювання. Минулого року за сертифікатами ми прийняли понад 1400 осіб.
Свою думку про тестування висловила учителька української мови та літератури НВК “Ківерцівська районна гімназія” Тетяна В’ячеславівна Дедюк:
– Зовнішнє незалежне оцінювання сприймаю позитивно. Учні мають можливість перевірити свої знання. Це також є хорошим стимулом для вивчення рідної мови юними громадянами. В таких умовах учитель буде робити те, що й завжди – давати знання, а учень нарешті зрозуміє, що він має вчитися, і не тільки у випускному класі, а протягом всього навчання. Я переконана – ця спільна мета об’єднає учителя й учня. А то зараз здебільшого виходить так: до уроків педагог готується, а школяр – ні. Тестування – це перевірка знань учнів та нашої учительської роботи, яку потрібно виконувати якісно. Мої минулорічні випускники прекрасно здали зовнішнє оцінювання з української мови. Окремо хочу сказати про тестові запитання та завдання. Іспит зробили надзвичайно складним. Відповіді на тести можуть бути неоднозначні, а треба вибрати одну. Перевіряється також зв’язне мовлення – потрібно виконати творче завдання. Плюс українська література, багато запитань з теорії. На мою думку, екзамен настільки складний, що це вплине на результат.
Ми вислухали точку зору батьків. Мама цьогорічної випускниці лучанка Олена Миколаївна Ткачук сказала:
– До тестування ставлюся негативно, тому що багато моментів не продумано. Дітей треба було готувати хоча б з дев’ятого класу, а ще краще розпочинати підготовку у п’ятому. Щоб учні щороку в школі здавали пробні тести, тоді це не буде для них шоковою терапією. Школярі просто не готові до такого різкого переходу на тестове оцінювання. Перше пробне тестування з української мови та літератури, проведене у школі, показало, що є багато запитань, на які можливі кілька варіантів відповіді. Учні розгубилися. Або тема творчого завдання: “Зміна переконань – ознака слабкості”. Як би ви написали? Про кого: про Василя Стуса, який не зрадив своїх переконань, чи про комуністичного ідеолога Леоніда Кравчука – нашого першого президента. Він зрадив свої комуністичні ідеали і за одну ніч став націоналістом. Також немає однозначної відповіді. На мою думку, випускники 2008 року ще не готові до зовнішнього незалежного оцінювання. 
Більшість опитаних одинадцятикласників категорично проти тестування. Вони заявляють, що надто мало часу для підготовки, а тестові завдання надзвичайно складні. Для чого в квітні і травні ще ходити на уроки, коли потрібно готуватися до тестів і з інших предметів.
В учнів, їхніх батьків та учителів є певний страх перед новим та незвіданим. Розгубилися також впливові люди, які тепер не знають, кому зателефонувати, аби “вирішити питання” з влаштування своєї дитини до престижного вузу. Вперше у їхньому житті склалася парадоксальна ситуація, коли влада та гроші нічого не вирішують. Цьогорічне тестування стосується й мене особисто – маю доньку-випускницю. Скажу відверто, клопотів і переживань багато, але я згоден – вчитися у вузах повинні найрозумніші та найталановитіші.  Тому обома руками голосую за запровадження такої системи перевірки знань, якщо буду впевнений у її справедливості та прозорості і рівному підході до всіх.
Справжнє реформування вітчизняної освіти тільки починається. На цьому шляху будуть злети і падіння. Перший крок – запровадження незалежного тестування. Хотілося б, щоб влада зробила й наступні. А результат ми з вами побачимо дуже швидко, коли здібна дитина з Володимирця чи Любешова, Млинова чи Кременця зможе стати студентом престижного університету. Ви вірите в це?
 Кость ГАРБАРЧУК,
м. Луцьк
Фото Миколи  Комаровського

• Нравится
•