Ксьондз рятує алкоголіків і наркоманів

Ксьондз Ян БІЛЕЦЬКИЙ

– Ксьондзе Яне, як вам вдається рятувати людей, залежних від алкоголю? 
– Найперше подумаємо, чому люди спиваються? Найчастіше, ті, хто п’є, досить вразливі, а це зазвичай люди мистецтва – поети, художники... Їх дуже легко образити, і так само легко вони скочуються на саме дно. Колись я проводив по шість турів рекорекції (релігійний обряд, що допомагає позбутися алкогольної залежності) за сезон, в яких брали участь до шести тисяч людей. Які люди з’їжджалися! Лікарі, керівники, депутати... В перший день усі напружені, дивляться один на одного з підозрою, у багатьох навіть виникало бажання втекти... А на третій день усі вже як брати – у людей повністю змінюється психологія.
Після рекорекції кожен підписує круціат (обіцянку певний час не вживати алкоголь – рік, три, п’ять, десять, двадцять).
Ті люди через пиятику втратили все. Був серед них професор, від якого рідні втекли, і він навіть не знав, де вони. А був заможний, який мав шикарний будинок, машину, гроші. Його син прекрасно вчився. Чоловік знав, що хлопчик уже закінчив школу, хотів поступати у вуз. А чи поступив – не знав, як не знав, де його рідні і що з ними. Інший бігав від однієї сім’ї до іншої: одна, друга, третя... І в кожній по кілька дітей.
Були жінки, красиві, розумні, від яких відмовилися навіть діти. Був чоловік (він, до речі, обіймав високу посаду), який десять разів лікувався, двічі  кодувався і, незважаючи на це, продовжував пити. І так 17 років!
Божа молитва повертала до нормального життя навіть тих, хто через пиятику потрапляв до реанімації.
– В чому ж сила цієї молитви?
– Люди моляться один за одного. У польському місті Старий Ліхень на день зустрічі алкоголіків якось зібралося 23 тисячі людей! Уявляєте силу такої молитви? Туди ж з’їжджаються й наркомани. Причому люди різних віросповідань: католики, протестанти, греко-католики, євреї, мусульмани. Нікому ми не відмовляли.
На жаль, інколи виникають проблеми. Рідні не завжди радіють тому, що близька людина позбулася залежності. Вони самі стають співзалежними – психологічно. Тому не знають, як поводитися. Раніше все було просто: накричала, обізвала, а тепер... Нам  нерідко доводиться допомагати ще й рідним „перелаштуватися”. Одна жінка розповідала, що раніше чоловік їй ніколи не допомагав. А тут прийшов на город, почав сапати. Та пропустив якийсь бур’ян, а вона, звикнувши лише кричати, накинулася на нього: „Ти, придурок, алкоголік...” Вона не знала, як з ним, теперішнім, розмовляти. Той переламав сапу через коліно, пішов і напився. Тому нам доводиться працювати ще й з рідними людей, які колись вживали алкоголь. 
– Чула про дивовижні зцілення від смертельних хвороб, які ви здійснили завдяки молитві...
– Це правда. У Польщі живе маленький хлопчик. Він більше року не їв і не ходив у туалет – таким   народився. Організм функціонував лише за допомогою спеціальної апаратури. Я молився за нього, і недавно мені подзвонили й сказали, що в дитини все нормально. Є люди, які позбулися онкозахворювання завдяки Божій молитві. Останні випадки – молода дівчина та хлопчик, що мали рак крові, та жінка з раком грудей.  
– Ви в минулому екзорцист (екзотеричний – таємне вчення, відоме вузькому обраному колу – авт.). Цьому вас навчив єпископ Ольшанський, котрий був вашим наставником?
– Ні. Цього вчать в семінарії, і то поверхово. Ти знаєш, як проводити обряд, але тут потрібна практика. Так що мене цьому життя навчило. Коли мене висвятили і дали права екзорциста, то направили в Азію. А там... Я б не повірив, якби сам не побачив – люди пощипані, покусані. Я був молодий (27 років), а уже мав владу екзорциста. Тому що кардинал Віцентий Сладкевичус, коли мене святив, сказав: „Даю тобі владу, яку я маю”. Я знав молитви, і якось так Бог дав, що в мене виходило. Приводили до мене маму з дочкою, зв’язаних одна з одною за коси. Потім привели жінку, в якої протягом 14 років була падучка. Взагалі, вона була схожа на психічно хвору. Коли я  почав молитися, в ній густим басом почало ревти: „Що ти збираєшся довести? Хочеш, я залишу її і перейду в тебе?”
– Вам було страшно?
– А як ви думаєте? Боявся. Але я тільки до Бога звертався. Цілий місяць з нею працював, день у день.
– Коли та нечисть вискакувала, ви її бачили?
– Якщо дозволити їй показатися, то можна і побачити. Але я завжди забороняв це робити: „Іменем Ісуса забороняю показуватися”. Бо побачити таке дуже страшно... Людина може не вірити в подібні речі, але якщо побачить це і почує, для неї „світ перевертається”. У мене було знайомство, яке почалося з повного несприйняття того, чим я займався, і навіть глузувань. А коли я за допомогою Божої молитви в присутності  чоловіка, що насміхався з мене, допоміг 19-річній дівчині, яку вважали психічно хворою, – для нього це був шок. Але зараз обряди екзорцизму я вже не проводжу.
– Напевно, чимало тих, кого вважають психічно хворими, здорові люди...
– Так. Можливо, в людину щось вселилося, а може, їй пороблено.
Той, кому пороблено, погано спить, йому сняться кошмари, його переслідує страх, тривога, він погано почувається. Медики ж ніяких порушень не виявляють. А людині все гірше... Так може дійти й до психлікарні.
Або чому в сім’ях на порожньому місці виникають скандали, люди відчувають диявольську ненависть одне до одного? Не треба, щоб хтось з них був злим, нечистий вчепиться і буде «колотити» в сім’ї.
Буває, маленька дитина чогось боїться, в певний час прокидається, починає плакати... Дитиня чисте, тому й відчуває, що поряд щось недобре. А ми обсадилися гріхами і нічого не бачимо.
– Ви ще проводите обряди посвячення. Що це таке?
– Ви чули про випадки, коли по квартирі тарілки літають, меблі, людей піднімає в повітря... Недавно я був у такому будинку – крісла пересуваються, телевізор підносить. Люди купили хату, а там таке діється... Виявилося, що колись у ній жінка вбила свого чоловіка. Потім родичі цей будинок продали. І в нових хазяїв почалися проблеми. Думали спочатку, що то галюцинації. Але те чули і бачили всі. То душа вбитого чоловіка не знаходила спокою. Адже в небо пускають лише тих, хто любить. А для ненависті двері закриті. Я помолився, і більше їм докучати ніхто не буде.
Але обряд посвячення може допомогти в тому випадку, якщо то чиясь душа страждає, а якщо щось лихе... Якось священика викликали освятити хату. Перед дверима його щось у спину як  вдарило – він аж у двері впав. Отець піднявся і сказав: „Це не по моїй силі”. Тоді запросили мене: „Ми православні, чи ви згодитесь поїхати?” А я завжди кажу: „У мене немає ні чорних, ні білих. Хто в біді, тому треба допомогти”. Але зрозумів, що там страшенна сила. В такому випадку треба постити і бути без гріха. Інакше нічого не зможеш зробити. Мене там нічого не чіпало і я нічого не бачив.
– Що б Ви порадили нашим читачам?
– Піднятися морально, виховувати патріотизм і стояти один за одного горою, інакше пропадемо у цьому жорстокому світі. Сказав би – не грішіть, але для простої людини це неможливо. Коли вона бореться з гріхом, то він вже не такий тяжкий. Можна розсердитися, щось сказати, але коли немає ненависті, то це не так страшно. Якщо людина затаїть злобу і свідомо шкодить ближньому – то вже тяжкий гріх. Він не дає спокою ні вдень, ні вночі.
Ще пораджу частіше звертатися до Бога. Найсильніші від нечисті молитви – „Да воскреснет Бог” і до Божої Матері. Будьте ближчими до Господа: “Якщо ти хочеш, щоб Господь тебе послухав, чого ти не слухаєш Його?”
Ліна Подільська,
Хмельницька область

• Нравится
•