Знайшла любов… щоб вкоротити віку
Підпис відсутній
***
Рая познайомилася з Лєною у перукарні, куди, трохи освоївшись у чужому місті, прийшла підстригтися. Слово за словом, і Лєна довідалася, що Рая приїхала з України. Молода жінка аж ожила, почувши про це, бо сама теж українка. Згодом вони заприятелювали...
– В Росії Лєна прожила вже десять років. Приїхала сюди відразу після заміжжя – її чоловік з Підмосков’я, а зустрілися вони в Криму на відпочинку. Хоча довелося їхати з рідних країв, а точніше із Житомира, проте заміжжя було вдалим, і їй не довелося жалкувати про свій вибір. Та Лєнине жіноче щастя було недовгим – коли доньці виповнилося чотири роки, її Саша загинув у автокатастрофі. З депресії виходила довго і важко. Але дитині потрібна була здорова й успішна мама, про це їй весь час нагадували подруги й Сашина сестра. Рідня кликала додому, та Лєна не наважилася повертатися в Україну, знаючи, що там матеріально вижити буде важче, – навіть тепер Рая розповідає про свою подругу з хвилюванням.
Згодом на зароблені ще чоловіком гроші вона відкрила у Хімках власну перукарню і невдовзі вже мала від неї прибутки. Знайомі хоч і називали її “хохлушкою-бізнесменкою”, зате ставилися до неї доброзичливо, бо й Лєна мала добру вдачу. До чоловіків вона ставилася спокійно. Якщо хто й залицявся, то найперше придивлялася, який з нього міг би бути батько для її Маринки. І чомусь у неї ні з ким не складалися близькі стосунки. Тому коли подруги довідалися, що Лєна зустрічається з двадцятирічним Владом, їхньому здивуванню не було меж – він був молодшим за неї на десять років! Спочатку думали – “покрутить роман”, натішиться коханням та й спровадить цього молодого ловеласа.
– Недарма кажуть: і лід іскру дасть, якщо добре потерти, – додаю, дивуючись, яке задоволення отримують жінки від стосунків з малолітками.
– Чим цей хлопець її взяв, і досі не розумію. З себе був видний, та хіба це для чоловіка важливо? Усі відразу помітили у ньому багато хитрості й улесливості. Не раз казали про це Лєні, та вона лише усміхалася і продовжувала з ним зустрічатися. Якось зайшла до подруги у гості й зрозуміла, що цей пацан вже у неї живе. І Маринка до нього, бачу, тулиться...
***
У таких випадках часто кажуть: “Та їй (чи йому) пороблено”. Близькі друзі просили Лєну гнати Влада з хати, поки не пізно, та марно. Він на жодній роботі не затримувався: там мало платять, туди незручно добиратися і т. д. Майже весь час лежав вдома на дивані, а ще не проти був посидіти у барі. Лєна його “прибарахлила”, завжди поспішала додому щось смачненьке приготувати, та й гроші у його кишені теж водилися.
***
– Як кажуть росіяни, “хорошо пристроился”, – з відтінком злості продовжувала Рая. – Цей альфонс навіть випросив у Лєни оформити на нього кредитну картку на чималу суму. Переконав: а раптом терміново на щось гроші знадобляться, запевнивши, що без її згоди нічого не купуватиме. А вже через декілька днів у їхній квартирі з’явився комп’ютер. Влад доводив Лєні, що він йому дуже потрібний для роботи. Лише після цього вона почала задумуватися над його вчинками. Тим більше, що ні на яку роботу він не влаштувався, а просто вішав їй “лапшу на вуха”. Навіть почалися сварки, а ще через якийсь час це падло могло не прийти на ніч додому. Лєні таки просвітліло, і вона після чергового такого загулу виставила його речі за двері…
Мо’, так все й скінчилося б, якби не та злополучна кредитна картка. Про неї молода жінка геть забула. Пригадала, коли з банку прийшло повідомлення, що їй треба платити кредит і проценти. Ось тоді й зрозуміла, що хлопець вкрав кредитку й уже скористався нею. Через знайомих Лєна таки розшукала Вадима, бо на дзвінки він не відповідав, а мама, коли звернулася до неї, невдоволено пробурчала: “З тобою жив, ти й маєш знати, де він. Ви, жінки, його балуєте, от він що хоче, те і робить…”
– Почекай тиждень, і гроші тобі поверну, – пообіцяв колишній коханець, коли вистежила його в одному з барів.
Чекала тиждень, два, але за Вадимом і слід прохолов. З’явився лише тоді, коли Лєна за порадою друзів звернулася в міліцію. Після першого допиту у слідчого він прибіг до неї й благав забрати заяву, клянучись, що гроші скоро віддасть.
– Віддаси – тоді й заберу, – відрізала жінка.
Минув ще тиждень. Одного дня Вадим сам зателефонував Лєні у перукарню. Після розмови з ним вона сказала своїй колезі, що сьогодні цей шалапут пообіцяв віддати гроші. І після роботи, швиденько “навівши” губи й причепурившись біля дзеркала, побігла до нього на зустріч, яку він призначив у ресторані.
– А посеред ночі мені зателефонувала її найближча подруга Зоя, – ледь втримує сльози в очах моя знайома, – й поцікавилася, чи не знаю, де Лєна. Маринка, мовляв, хвилюється, що мама ніколи так довго не затримувалася. Вона подзвонила доньці ще о дев’ятій годині вечора й сказала, що скоро буде вдома. Але додому так і не повернулася ні вранці, ні наступного дня. Про її зникнення заявили у міліцію…
Правоохоронці розглянули декілька версій, та найвірогіднішою була та, що до зникнення жінки причетний її колишній співмешканець. За нього і взялися. Влад довго впирався, розповідаючи, що після зустрічі, на якій повернув Лєні гроші, він посадив її у таксі й більше не бачив. Навіть описав таксиста й назвав модель та колір автомобіля. Ні такого таксиста, ні авто міліція не знайшла.
Та одного дня хтось зателефонував до відділення й повідомив, що на кладовищі з-під снігу стирчить рука. Вирити труп було не складно, а от розпізнати – непросто. Обличчя погризли собаки. Та колеги й друзі, коли їх викликали, по одягу зрозуміли, що це Лєна…
Повідомили родину, донька теж уже проживала в Україні – її туди забрали бабуся й дідусь. Звичайно, така звістка для всіх стала потрясінням. Навіть міліціонери вжахнулися від побаченого. Ось тоді вони й “прижали” як слід Вадима, і він “розколовся”.
– Після вечері у ресторані Вадим поклявся, що через день прийде з грішми, і запропонував Лєні прогулятися. Вона погодилася. Коли проходили біля цвинтаря, він, відставши на метр, дістав ножа і вдарив жінку у спину, – тут Рая не втрималася від сліз. – Десять ножових ударів! Страшно подумати: такого садиста годувала, одягала. Хай Бог милує, ще й цілувала та обнімала… Воно, скотина, відсидить і далі жінок мучитиме. Вже якщо Лєна на цього альфонса клюнула, а вона розумною жінкою була, то про інших годі й говорити. Ось до чого сліпа любов може довести. Аж віку вкоротити…
Олеся ХАРЧЕНКО
| Comments: |
