З алкоголізмом намагаються боротися різними методами. Медики пропонують свої, духовенство – свої. Є організація, яка має багаторічний досвід успішного вирішення цієї проблеми – це товариство Анонімних Алкоголіків. Завдяки їхній програмі понад два мільйони людей перестали пити. Про свій власний досвід повернення до повноцінного життя розповів волинянин.
– Я – алкоголік, – розпочав нашу розмову мій співрозмовник. – Тепер не соромлюся цього слова. Розумію, що воно не несе позитивних емоцій, але це – діагноз, який поставив собі сам. З ним я повинен навчитися жити. Жити тверезим... Більше двадцяти років я пиячив. Алкоголь поступово зруйнував все: сім’ю, роботу, здоров’я, стосунки з близькими, рідними та друзями. Спочатку я пив, бо мені дуже подобався той стан, у якому був після випитої чарки, з’явилася психологічна залежність – випивати, щоб насолоджуватись легкістю та безтурботністю. Потім з’явилася хімічна залежність організму, вже не міг кинути пити навіть при всьому своєму бажанні – алкогольний потяг був набагато сильнішим. Сотні разів клявся та божився рідним, що все – більше не п’ю! Але моїх обіцянок вистачало на тиждень. При першій же нагоді знову починав пити. Вип’єш – розкриваються очі, починаєш жити, немає чарки – немає життя. За ці роки було все: пропиті зарплати, звільнення за прогули, сварки з дружиною, перелякані діти, борги на “точці”. І найгірше, що не було ніякої надії на краще... Навпаки, з часом ставало все гірше й гірше. Вип’єш, а радості ніякої – жити не хочеться. Охоплює туга, відчай та біль. На душі моторошно. А що робити – не знав. Кинути пити сам я не міг. Відверто кажучи, були вже думки полишити це життя. Та Бог милостивий. Моя донька з болем в душі визнавала, що в неї батько – алкоголік. Одного разу до мене потрапив аркуш, на якому було звернення таких же, як і я – алкоголіків, але які видужують після цієї хвороби завдяки рекомендаціям програми “12 кроків Анонімних Алкоголіків”. “Спробуй, татку, можливо, це допоможе тобі...” – звернулась донька. Я ні з ким не спілкувався, мене ніхто не вмовляв – просто прочитав адресу, де проходять зустрічі Анонімних Алкоголіків – людей, які взагалі не вживають алкоголь... І я пішов, бо мав бажання кинути пити... Просто захотів жити. У цьому товаристві ніхто мене нічого не розпитував, там просто ра-діли, що я звернувся до них, і кожен був готовий допомогти мені, адже у нас однакові проблеми.
Я вже багато років не вживаю алкоголь. Вдячний Богу, що ці люди – Анонімні Алкоголіки – трапились на моєму життєвому шляху. У Товаристві кажуть: “ Разом ми можемо зробити те, що поодинці нам не під силу” – жити тверезим життям у наш напружений час, вирішувати проблеми без пляшки.
Анонімні Алкоголіки – це товариство чоловіків та жінок, які діляться один з одним своїм досвідом, силами та надіями, що зможуть вирішити спільну проблему і допомогти іншим видужати від алкоголізму. Єдина умова для членства – бажання кинути пити. У нас немає членських внесків, ми утримуємо себе на власні доброчинні пожертви. АА не зв’язані з жодною сектою, релігійним культом, політикою, організацією або установою. Наша основна мета – бути тверезими і допомогти іншим алкоголікам досягти тверезості. В Луцьку вже діє вісім груп Анонімних Алкоголіків, одна – в Ківерцях, і ще одна сформована у Ковелі.
***
Якщо ви хочете позбутися алкогольної залежності, додаткову інформацію можна отримати за телефоном товариства Анонімних Алкоголіків 8-067-3201106, або 5-52-62 (вечірній).
Кость ГАРБАРЧУК,
Волинська область
Comments: |