Українська колядка в… печері Різдва Христового

52 паломники з Волині на чолі зі своїм архіпастирем митрополитом Ніфонтом не так давно відвідали Святі місця. Це не перша поїздка волинян в Єрусалим. Але скільки б вони не приїжджали сюди, все одно не можуть без хвилювання ступати по тій землі, де ходив Спаситель.

Всі несли на плечах хрест

Ось нові ворота у стару частину міста Єрусалим. Храм Воскресіння Христового. Всі, обливаючись сльозами, поклонились і приклались до Гробу Господнього та до святої Голгофи. Щиро плакали і молились за свій рідний волинський край та за всю нашу Україну. А ось і Гефсиманська долина, храм Успіння Пресвятої Богородиці. Всі з трепетом приклались до Гробу Божої Матері. Побували волиняни і у Гефсиманському саду, де молився Ісус Христос перед Своїми стражданнями, були у храмі всіх націй, який стоїть на фундаменті православного храму Моління о Чаші (V-VІ ст.). Відвідали монастир святої рівноапостольної Марії Магдалини, де помолились та приклались до мощів преподобномучениць княгині Єлизавети та інокині Варвари. Ніхто з присутніх не забуде й Хресну дорогу Спасителя – ту, якою Ісус Христос ніс Хрест на Голгофу від преторії Понтія Пілата. З молитвами і сльозами йшли дорогою скорботи волиняни та всі по черзі на плечах несли хрест… Молились за своїх рідних, за Волинь, Україну, щоб Господь усім дав здоров’я, мир і спасіння.
…Гора Сінай висотою 2700 метрів, де Господь дав пророку Мойсею скрижалі з десятьма заповідями, зустріла всіх своєю первинною природою. Тут, на її вершині, знаходиться храм на честь святого пророка Мойсея. Паломники молились та співом Великого славослов’я зустріли схід сонця. Кожен, хто прийшов сюди, тричі вдарив у дзвін біля храму. Трішки нижче знаходиться гора Хорив, на якій молився святий пророк Ілля. Потім довга дорога берегами Мертвого моря. В уяві постала жахлива Біблійна історія гибелі міст Содом і Гоморра. Зупинились біля символічного стовпа дружини Лота, яка закам’яніла на всі віки. Далі – Іудейська пустеля і святий град Єрусалим.

Коли співали «Нова радість стала» – плакали

І ось Вифлеєм, де народився Господь наш Ісус Христос. Тепер міста Вифлеєм та Єрусалим своїми новобудовами уже злилися. Заходимо у храм Різдва Христового ІV-V століть. Це єдиний православний храм на Святій Землі, який з ІV століття не руйнувався. У печері Різдва Христового прочитали Євангеліє про народження Ісуса Христа, після чого всі проспівали тропар Різдва Христового і дві колядки: “Нова радість стала” та “Ісусе, у яслах поклін наш прийми…” І знову сльози радості переповнювали серця. Плачучи і каючись, з молитвою всі приклались до зірки, яка покриває те місце, де Діва Марія народила Спасителя Ісуса.
 Далі шлях паломників проліг до місць, де жив 4000 років тому  праотець Авраам зі своєю дружиною Сарою, молились у храмі Святої Трійці та біля дуба, під яким праведний Авраам зустрів трьох ангелів. Відвідали й жіночий руський монастир в містечку Горняя – Ейн-Керем. Це тут мешкали праведні Захарія та Єлизавета, це сюди з Назарету в Горняя-град Іудов після Благовіщення прийшла до своєї родички Єлизавети Пречиста Діва Марія. Тут, в Горняя, народився святий пророк і Предтеча Іоанн Хреститель.
А якою неповторною є краса йорданської долини! Ось найстаріше місто в світі Єрихон. Поряд з ним стоїть пустельна Гора спокус, де Ісус Христос постив сорок днів і де переміг диявола-спокусника.
Де б не побували волинські паломники, скрізь линула молитва і текла сльоза каяття. Бо спокійно тими місцями, де народився і жив Христос, де прийняв свої хресні муки, ходити не можна…
Валентин МАРЧУК,
священик,
Волинська область
Фото Юрія СРІБНОГО

 

• Нравится
•