Городоцький Дід Мороз і тамтешній лісгосп

Сергій Тихонович Ребар очолив Городоцький держлісгосп на Волині шість років тому. Родом він із Закарпатської області. Після закінчення лісотехнічного вузу приїхав працювати на Волинь. І тепер, зізнався, вважає себе “більш ніж на 50 відсотків волинянином”. У лісовій галузі працює вся його сім’я. Водночас всіх 320 членів великого колективу він охарактеризував як одну родину, яка трудиться над тим, щоб волинські ліси примножувались, звірини в них більшало, а городоцька продукція була знана не тільки в Україні.

Чий сік смачніший: волинський чи той, де не ростуть берези?

До Городоцького держлісгоспу входить сім лісництв, автоколона, переробний та консервний цехи, є власна пасіка, на якій доглядають 50 бджолосімей. Територія держлісгоспу займає 36 тисяч гектарів лісу.
– Головна мета нашого великого колективу – відновлення волинських лісів, – сказав Сергій Тихонович, – догляд за ними та охорона (щоб не було самовільних рубок). Щодо нашого держлісгоспу, то ми садимо набагато більше, ніж рубаємо. Президент України поставив лісівникам завдання – збільшити лісистість на території держави. Тому тепер є така тенденція: зрубав гектар – посади два. Для цього кошти шукаємо у власному господарстві.
– А як лісгосп працював у цьому році?
– Вважаю, що добре. Посадили 332 гектари лісу, у тому числі 100 – на землях колишніх колгоспів. Заготовили 742 кілограми насіння лісових порід дерев, виростили два мільйони 600 тисяч штук посадочного матеріалу, яким лісгосп повністю себе забезпечує. Землі колишніх колгоспів засаджуємо породами дерев з базисних розсадників обласного управління лісового і мисливського господарства. Висаджуємо в основному хвойні породи дерев – сосну та ялину. Лісгосп займається переробкою березового соку. Заготовили 100 тонн. Експортуємо його в Польщу. Хоча забезпечуємо потреби й волинського ринку. Наступного року маємо намір переробити 300-400 тонн цілющого напою. Водночас плануємо зайнятися ще й переробкою чорниць та журавлини. Хоча ситуація з консервними цехами лісгоспів дещо складна, бо ми не можемо пробитися на ринок зі своєю продукцією. Наші товари якісні, просто мало хто про них знає. Наприклад, на ринку України є березовий сік з Дніпропетровщини, який виробили… у червні. Скажіть, будь ласка, де там є берези і який сік може бути влітку? Тому ринок дійсно потрібно завойовувати. Думаю, що за переробкою власної продукції – майбутнє. Для цього ми зробили ремонт консервного цеху, у планах – реконструкція котельні (тобто виробництво має працювати без збоїв).
– А як щодо грибів, адже волинські ліси щедрі на ці дари?
– Минулий рік був врожайним, 2007 – менш щедрим, але ми все одно переробляли білі гриби, польські та опеньки.
– А чи зустрічаються в лісі крадії деревини?
– Так, ми склали сорок протоколів на самовільне вирубування дерев (на суму 17 тисяч гривень). Порушення були і при заготівлі чорниць: 28 громадян збирали їх без спеціальних квитків.

Чехи і словаки хочуть співпрацювати  з маневицькими лісівниками

До цьогорічних досягнень директор лісгоспу записує те, що середня заробітна плата у його колективі зросла із 628 до 1010 гривень. Оскільки люди у навколишніх селах працюють в основному в лісгоспах (інших великих підприємств тут немає), то такі заробітки – хороша підтримка сімейного бюджету. Взагалі Сергій Ребар переконаний, що люди в селах стали жити заможніше. Підтвердженням цьому є новобудови. Лісгосп місцевим сім’ям у цьому допомагає. Варто забудовникові надати в лісгосп будівельний паспорт і довідку із сільської ради, як їм одразу випишуть ліс для будівництва.  Не відмовляють населенню і в придбанні дров для опалення осель.
– Водночас приємно, що в лісах Городоцького держлісгоспу збільшилось поголів’я диких кабанів, лосів та косуль. Плануємо привезти 15 оленів і поселити їх у вольєр, щоб побачити, як вони приживуться. А згодом випустимо їх у ліс, – сказав директор.
– На Волині вже давно кажуть, що саме у ваших краях є майстри, які споруджують казкові будиночки?
– Так, ми справді освоїли ремесло виготовлення дерев’яних будинків поліського типу. Оселі наші спеціалісти зводять із сухого бруса. Це клопітка і витончена робота. Але городоцькі житлові, котеджні та дачні будиночки, а також альтанки, садові меблі, виготовлені майстрами-різьбярами, користуються великим попитом у волинян. Наприклад, будиночки для відпочинку у нас замовляли турбази озера Світязь. Зацікавились волинськими хатками і кримчани. Три соснові будинки збудували для французів, і отримали від них хороші відгуки. Маємо на весну замовлення з Чехії і Словаччини. Так що майстерність наших будівничих цінують. Загалом круглим лісом ми торгуємо менше, якщо й продаємо, то тільки через аукціон. У планах на майбутнє – реконструкція консервного цеху, будемо і надалі збільшувати заробітну плату.
За останні три роки у Городоцькому держлісгоспі збудували три нові лісництва, відремонтували контору лісгопу, побутові приміщення. Але все ж головне, як каже керівник, це – посадка лісу.  А люди, які трудяться в колективі, повинні працювати у гарних умовах, тоді й трудитимуться вони продуктивніше. 
Ось, наприклад, Новорудське лісництво Новий рік зустрічатиме у новому приміщенні – гарному, добротному, із соснових брусів. Новосілля планують відсвяткувати у Різдвяні свята. А поки що лісництво для сходу України відправляє півтори тисячі сосен (всього по лісгоспу до Новорічних свят зрубають 10 тисяч зелених красунь).
– Зауважте, що заготовляють новорічні деревця наші лісівники не на культурах, а вздовж доріг, на галявинах, біля ліній електропередач, тобто збитків лісові ми не завдаємо, – сказав Сергій Бабік, лісничий Новорудського лісництва. – Навпаки, цього року ми посадили 56 гектарів лісу, заклали в ящиках 400 тисяч посадочного матеріалу.
І Сергій Андрійович показав пишні сіянці сосни, що принишкли під снігом. Весною їх висадять в лісі. Принаймні місцеві жителі залюбки допомагають в цьому лісникам.
А Новорічні свята такий великий колектив лісгоспу зустрічає разом. Дід Мороз і Снігуронька, у ролі яких цього року будуть інженер з охорони праці В’ячеслав Борисюк та бухгалтер лісгоспу з платежів до бюджету Ольга Левчик, об’їдуть всі лісництва, вітаючи колег зі святом. Допоможе їм з транспортом Володимир Бондарчук, який і коники має, і напівсанки змайстрував для зимових прогулянок. Не забувають дорослі і про малечу, збираючи її у конторі лісгоспу на Новорічний вогник.  Директор лісгоспу переконаний, що у Новорічні та Різдвяні свята не потрібно забувати й про тих, хто колись трудився у лісовій галузі. Бо тепле слово, щире побажання у цю холодну пору року зігріває душу і старим, і малим.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•