Чистота для німців – це стиль життя
Контейнери для сміття у німецькому містечку Херфорд
Історія сміття така ж давня, як історія людства. Зрозуміло, що й первісній людині у печері та навколо себе потрібно було прибирати. Хоча науково-технічна революція допомогла змінити віник на “електровіник”, який полегшив прибирання наших “печер”, але ж урізноманітнилося та “вдосконалилося” і саме сміття, яке люди залишають після себе. Гори скла, паперу, поліетилену збільшуються ще за рахунок пластикових упаковок, одноразового посуду, шприців. А між цими горами – виплюнуті недопалки та жувальні гумки прямо на тротуарі. Знайома картина? Українцям – так, але не жителям Європи.
Ще задовго до поїздки в Німеччину чула від знайомих, що чистота, ідеальні дороги і пунктуальність – це те, що відрізняє німців від нас, українців. Пам’ятаю історію про водія, який був змушений зупинити автобус з українськими туристами, щоб підібрати те, що за звичкою українця полетіло просто через вікно на дорогу, бо це коштувало б йому місця роботи, якби такий факт був зафіксований спе-ціальною службою. Уявіть собі, скільки часу тривала би подорож з Луцька до Сімферополя, якби водії автобусів зупинялися на дорозі підбирати сміття за своїми пасажирами? Але в Німеччині дійсно чистота! Ще й, виявляється, сміття приносить прибуток державі!
На вуличках невеликого містечка Херфорд стоїть поряд по чотири-шість контейнерів для сміття біля невеликих будинків. Основою будь-якої переробки є сортування, яким займається саме населення міст. На кожному зі смітників напис, і треба уважно придивитися, в який саме контейнер вкинути вимиту пластикову баночку з-під йогурту, а в який – пляшку з-під “Кока-коли”, а куди – харчові відходи. Для цього, як виявилося, і призначені оті чотири смітники біля кожного будиночка. І кожен німець обов’язково сортує сміття. Фантастика! Неймовірно, але факт! Чи треба розповідати, чим закінчився подібний експеримент у Києві, Черкасах? Іноді стає шкода, що в українців “інший менталітет”.
Переробляється сміття у Німеччині на спеціально збудованих заводах, які є по всій країні. Шостого червня 2007 року наша група відвідала один з таких заводів у місті Білефельді, земля Північний Рейн-Вестфалія.
На заводі переробляють папір, різні пластикові відходи та три види скла: біле, зелене, коричневе. З нього потім знову виготовляють скляну тару. А поліетиленові упаковки (мішки, каністри, ящики та ін.) завдяки складним технологічним процесам із застосуванням принципово нових каталізаторів перетворюються на потрібні вироби: мішки для сміття, плівки різного призначення, труби, бочки, черепицю, мастило, віск. Мастила можуть повертатися у нафтохімічне виробництво як сировина або після додаткового очищення використовуватися як паливо для дизельних двигунів чи для опалення житла. Хоча технологія повторної переробки пластику дуже складна і дорога, але вона має надзвичайно велике значення для збереження навколишнього середовища і дозволяє заощадити тисячі тонн первинної сировини, для виробництва якої використовуються природні ресурси, що не відновлюються. У прямому розумінні: збирай сміття, зберігай чистоту природного середовища і роби гроші! Німці чинять саме так. Можливо, варто повчитися й нам?
Ольга ЯСКОРСЬКА,
м. Луцьк