Олександра Тинів
– Тисмениця – це не тільки кролячі шубки, – жартують на Івано-Франківщині. – Наші люди вміють заробляти гроші, стежать за політичними перипетіями у державі та читають газети. Добрим другом для багатьох родин цього району став і наш «Вісник і Ко».
Найбільше на Тисмениччині передплачують “Вісник і Ко” у селі Вільшаниця, що за 12 кілометрів від районного центру. Воно дивовижне, бо своєю формою нагадує тризуб. Саме за цей географічний факт Вільшаниця й потерпала у радянські часи. Совєти всіляко хотіли змінити межі села, але їм це так і не вдалося. Тут мешкають горді і вперті люди. Хоч і не давала влада розбудовувати село по формі тризуба, але селяни вили свої гнізда за милим серцю проектом, подарованим селу самою матінкою-природою.
Вільшаниця – одне з найдовших сіл Прикарпаття. Його протяжність – 17 кілометрів! У селі мешкає до двох тисяч населення, майже у кожній хаті передплачують газети. Колись “Вісник і Ко” отримувала лише колишня начальниця поштового відділення. Якось жінка показала газету листоноші Олександрі Тинів. І нині вона, будучи вже завідувачкою вільшаницького поштового відділення, каже, що з першого номера, який потрапив до її рук, закохалася у „Вісник і Ко”. Сьогодні у прикарпатській Вільшаниці завдяки невтомній роботі працівників пошти є багато передплатників „Вісника і Ко”.
Нашу газету у Вільшаниці називають „Вісник Волині”, а листонош лагідно – ластівками. Олександра Миколаївна Тинів на посаді начальниці поштового відділення лише два місяці. Раніше працювала листоношею. У пані Тинів підростає двоє дітей, чоловік працює будівельником в Івано-Франківську. 15-річний син ще навчається у школі, а 19-річна донечка вже, як і мама, листоноша.
– Я народилася у Вільшаниці, дуже люблю своє село і нізащо не проміняла б його на місто, – усміхається Олександра Тинів. Для листоноші тут все рідне і знайоме, кожен куточок землі з дитинства сходжений босими ногами. Тут вона закохалася, тут народила своїх дітей, і тут вони зробили свої перші кроки.
Олександра каже, що “Вісник і Ко” передплачують у селі охоче. Старші люди люблять газету за цікаві життєві історії, спогади про минуле України, розповіді про історичні постаті та кримінальні події.
– Люди просять, аби на сторінках „Вісника” з’являлося більше історій з Прикарпатського краю і, зокрема, з нашого села. Вільшаниця багата на історію. Що не хата, то неповторна і дивовижна людська доля. Є в нас і свій власний цирк – цим не кожне село України може похвалитися, – гостинно запрошує листоноша журналістів „Вісника і Ко” до тисменицького краю.
Обов’язково приїдемо! Бажання читача для „Вісника і Ко” – закон.
Світлана Мартинець,
Івано-Франківська область
Фото автора
Comments: |