У колекції – 41 сорт
Виноградник тернополянина складається із 60 кущів, висаджених у шість рядів упоперек ділянки з півдня на північ. На відносно невеликій відведеній під лозу площі чоловік щороку збирає видатні врожаї, ще й примудряється вирощувати у міжряддях екзотичні сорти кавунів, динь, перців і помідорів.
Інтерес до винограду передав фізику-оптику за фахом батько. Він виплекав у рідному селі Усті Борщівського району власний виноградник, і коли Петро Миколайович із дружиною 20 років тому отримали під Тернополем шість стандартних “соток” землі під дачу, дав синові вісім кущів “Ізабелли”. Із неї все й почалося. Після випробування технічних сортів, які йшли переважно на вино, у Петра Олексюка з’явилося бажання поекспериментувати і з культурними. Поступово колекція поповнювалася благородними молдавськими, кримськими, одеськими сортами. “Дністровська роза”, “Кардинал”, “Молдова”, “Тур Хеєрдал Аеліта”, “Кеша”, “Восторги” білий і мускатний, “Тимур”, “Фея”, “Вікторія”, “Русбол” – усі не перелічиш. Зараз ентузіаст вирощує 41 сорт винограду! Споживає його сім’я останніми роками зазвичай свіжим, а у попередні роки господар робив із ягід вино – по 140-150 літрів у сезон.
Майбутній врожай закладається у жовтні
Людям, які хочуть серйозно зайнятися виноградарством, тернополянин радить подбати про створення підґрунтя для рекордних врожаїв. Він рекомендує висаджувати саджанці у другій половині жовтня.
– Декого лякає, що на зиму саджанець потрібно накривати землею, – каже пан Петро. – Але коріння винограду має таку особливість, що при 8-10 градусах тепла ще продовжує рости. На поверхні землі можуть бути приморозки, лежати сніг, а внизу вона ще зберігає тепло. Тому коріння встигає прижитися і піти у ріст. Осінні, зимові і весняні опади сприяють хорошому обляганню коріння, і коли навесні температура піднімається до 10 градусів вище нуля, саджанець тягнеться до сонця.
Найліпше лоза почувається на похиленій на 7-14 градусів ділянці, зверненій до сонячних променів. Перш ніж посадити саджанець у землю, слід добре попрацювати лопатою – викопати яму розміром 80х80х80 см, насипати у неї 2-3 відра перегною, 150-200 г суперфосфату і 150 г калійного добрива (його можна замінити потрійною нормою попелу. Усе добре перемішати, злегка ущільнити, заміряти глибину. Коренева п’ятка саджанця (місце, звідки виростає корінь) повинна “сісти” у центр ями на 45-50 см від поверхні землі. Закопувати саджанець глибше немає сенсу, оскільки внизу земля холодна. А ближче до поверхні рослина може загинути під час сильних морозів або пересохнути влітку.
Мінімальна відстань між виноградними рядами має становити два метри. Якщо правильно провести передпосадкову підготовку, рослині не бракуватиме поживних речовин принаймні п’ять років. Потім бажано удобрювати землю перегноєм, розведеним у воді курячим послідом або мінеральними добривами з розрахунку 200-250 г на квадратний метр землі.
На початку вегетації лози важливо правильно видаляти зайві вічка на саджанці. – На третій рік після висадження кущ дає до 4 кілограмів ягід, на четвертий – 7-10 кг, на 5-6 – 10-12 кг. На наш вік вистачить, – жартує Петро Олексюк. – Взагалі ж біля винограду роботи не більше, ніж біля картоплі. Найголовніше – правильно сформувати кущ у перші три роки вегетації.
Петро Миколайович знається і на екзотичних рослинах. Крім згаданих кавунів і динь, він вирощує 200 сортів помідорів, 30 – перцю, стевію – природний замінник цукру, циклантеру (перуанський огірок), мелано (рослину родини гарбузових, схожу на зеленого їжачка), легенарію булавовидну (найдовший у світі огірок), крокнет – гарбуз, який ще називають “лебединою шиєю”.
Знавець готовий поділитися секретами вирощування винограду та інших рослин, тому чекає запитань за адресою: а/с 279, м. Тернопіль, 46023, або за тел.: (0352) 26-23-88, (098) 250-74-81.
Євгенія Ліщук,
м. Тернопіль
Comments: |